Жито, як стіна.
2) Жито таке, що й вуж не пролізе.
3) Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.
4) Просто боїться, а дощеві кланяється.
5) Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.
6) Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.
7) Соловейко вдавився ячмінним колоском, а зозуля мандри кою.
8) Летить літо, як крилами.
9) Літом і мале піде, то вробить.
10) Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.
Прислів'я
Дерево міцне корінням, людина — родом і народом.
За рідний край життя віддай. Батьківщина — всім матерям мати.
Учися в народу, бо не перейдеш і броду.
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
Навіть пташка має рідну землю.
Всяка пташка своє гніздо знає.
У своїй хаті й кутки помагають.
Чужа хата гірше ката.
Чужий кожух не гріє.
Дон Доном, а найкраще вдома.
Недавно ми прочитали твір "..". Головним героєм є школяр Михайлик.
Хлопчик був непослушним. Мати його строго виховувала та навіть деколи била. Михайлик не мав взуття, тому інколи виходив із хати босоніж. Це дуже не подобалося його батькам. Дід не сварився хлопчика, коли той так робив. Він розумів, що дитині вдома сидіти погано. Згодом Михайлик пішов до школи. Він виявився дуже розумним та здібним учнем. Коли настала зима, батько допомагав юному учню дістатися до школи. Він ніс його на руках. Інші діти з подивом дивилися на них, але Михайлика це не хвилювало. Таким чином батько проявляв свою доброту до сина. Також у творі є героїня на ім'я Люба. Вона підтримувала хлопчика, коли тому було сумно. Вона не боялася, що з них можуть глузувати інші, називаючи парою. У повісті Михайлик мав прекрасну родину та друзів. Йому дуже пощастило!
Хто із цих героїв повісті «Звук павутинки» був нереальним?
4) Сопуха