Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти на дві команди — наші й ваші хлопці. А ще б я взяв тебе у похід. Цього року ми їздили туристським табором до Криму. Це в нашій Україні є такий гарний півострів. Там море, гори, курорти й дуже красиві місця. Командир групи провів нас гірськими маршрутами. Ми побували на горі Ай- Петрі, каталися на канатній дорозі. А ще ми побували в Мармурових печерах на горі Чатир-Даг. Уявляєш? Кожний день розпочинався на свіжому повітрі в палатці біля моря або на якійсь горі. Це страшенно цікаво. І я уявляв, якби ти був разом з нами, то в нас була б найвеселіша група. Наступного літа чекаю тебе в гості. Але можеш приїхати і взимку. У місті на площі буде стояти святкова ялинка, а навколо неї повно розваг. Та й взагалі, нудьгувати нам не доведеться! Чекаю листа від тебе. Твій друг Максим. До зустрічі. Чим мені сподобалися Том і Гек? (за твором «Пригоди Тома Сойєра») Том Сойєр і Гек Фінн — мої улюблені герої з книги Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. «У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі». Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня «щастить білити паркани». Гек і Том були добрими і сміливими. Вони нікому не робили зла. Навіть навпаки. їм вдалося до слідству знайти злочинців і покарати їх. Гек був сином алкоголіка і вдягався в лахміття. Батьки не хотіли, щоб їхні діти дружили з Геком. Але Том на це не зважав. У нього була своя думка. І мені це теж сподобалося. Том і Гек — справжні друзі. Мені хотілося б, щоб у мене були такі друзі — веселі, добрі й сміливі.
Я поважаю вчинок Соломії з твору "Дорогою ціною". Вона пожертвувала всім що мала заради Остапа: відрізала волосся, втекла від чоловіка і кінець кінцем померла за життя Остапа. Соломія надзвичайно сильна і витривала особа. Вона і губилася серед степу , але не полишала надії віднайти коханого, навіть пішла з Іваном визволяти Остапа, маючи при собі лише висло. Я вважаю , що на сьогоднішній день мало хто покинувби все заради когось, мало хто наважився б на такі відчайдушні кроки і вчинки. (ну там можеш сам дописати якщо невистачає)
Твій друг Максим. До зустрічі.
Чим мені сподобалися Том і Гек?
(за твором «Пригоди Тома Сойєра»)
Том Сойєр і Гек Фінн — мої улюблені герої з книги Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. «У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі». Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня «щастить білити паркани».
Гек і Том були добрими і сміливими. Вони нікому не робили зла. Навіть навпаки. їм вдалося до слідству знайти злочинців і покарати їх. Гек був сином алкоголіка і вдягався в лахміття. Батьки не хотіли, щоб їхні діти дружили з Геком. Але Том на це не зважав. У нього була своя думка. І мені це теж сподобалося. Том і Гек — справжні друзі. Мені хотілося б, щоб у мене були такі друзі — веселі, добрі й сміливі.