Клим Джура- рятівник світу. Його друзі й вороги Прочитати з 9-15 розділ. Знайти і виписати з твору образи, предмети, які можна віднести до реальних і фантастичних.
Поезії Маланюка притаманна філософічність, з чистими звертаннями до Бога і водночас міцними зв,язками із землею.
Головна проблема творчого пошуку – людське існування, сенс життя, відповідальність за власну долю.
У творах простежується неоромантизм (характерний для поезій про долю української нації – “Одна пісня”, “Варязька балада”, “Лист”), що грунтується на проникненні у внутрішні суперечності української історії.
У поезіях звучить думка про роль поета (надзвичайно високо ставив поета) – “Молитва”, “Шевченко”, “Зерову”.
Роздуми над проблемою людського існування, відповідальність за власну долю, приводять Маланюка до висновку, що в житті все підпорядковано певним законам (“Літо”, “Остання весна”).
Велику силу відіграють сили природи. Сонце – образ – персоніфікація життєдайної, переможної, а також і рушійної сили. У віршах улюбленими порами року виступають весна й осінь. Весна – символ відродження в природі, молодість, незалежність держави, воля й свобода народу. Осінь – символ людської зрілості й повноти (“Не треба мудрості”). Це не лише пора згасання, а й період загострення відчуття життя (“Остання осінь”).
Євген Маланюк. Характеристика творчості
Маланюк – майстер інтимної лірики (“Присвятні строфи” – оспівана далека юність, чари першого почуття).
Роздуми над вічністю, пошук свого призначення у світі приводять ліричного героя до Бога. “Історія” – усвідомлення власної гріховності, розуміння добра і зла зумовлюють покору перед Всевишнім. Бог – це уособлення світового творця, всевластителя космічної влади і сили (“Вечір”, “Чужина”)
Євген Маланюк. Характеристика творчості
“Книга роздуми про літературу, оригінальні погляди на такі постаті, як Т.Шевченко, І.Франко, М.Гоголь та ін. Окремий розділ присвячено малоросійству. Поет картає українців за їх рабську покору , духовну слабкість.
У творі Івана Петровича Котляревського " Наталка Полтавка " змальовується тяжка , терниста дорога до щасливого кохання головної героїні Наталки . Наталка - це проста селянська дівчина , як надзвичайно любила свою матір . Скориставшись обіцянкою доньки , мати хоче примусити її вийти заміж за возного . Наталка розуміє , що коли вона стане дружиною Тетерваковського , то стане рабинею . Вона 4 роки чекала Петра - це свідчить про її вірність у коханні . Петро повернувся тоді , коли дівчина була засватана за возного , але вона , не дивлячись на звичаї , відрікається від возного . Тетерваковський відступає від Наталки , тому що любить її і бажає всього найкращого . Нарешті Наталка знаходить своє щастя та спокій , бо виходить заміж за Петра
Євген Маланюк
Біографія
Характеристика творчості
Поезії Маланюка притаманна філософічність, з чистими звертаннями до Бога і водночас міцними зв,язками із землею.
Головна проблема творчого пошуку – людське існування, сенс життя, відповідальність за власну долю.
У творах простежується неоромантизм (характерний для поезій про долю української нації – “Одна пісня”, “Варязька балада”, “Лист”), що грунтується на проникненні у внутрішні суперечності української історії.
У поезіях звучить думка про роль поета (надзвичайно високо ставив поета) – “Молитва”, “Шевченко”, “Зерову”.
Роздуми над проблемою людського існування, відповідальність за власну долю, приводять Маланюка до висновку, що в житті все підпорядковано певним законам (“Літо”, “Остання весна”).
Велику силу відіграють сили природи. Сонце – образ – персоніфікація життєдайної, переможної, а також і рушійної сили. У віршах улюбленими порами року виступають весна й осінь. Весна – символ відродження в природі, молодість, незалежність держави, воля й свобода народу. Осінь – символ людської зрілості й повноти (“Не треба мудрості”). Це не лише пора згасання, а й період загострення відчуття життя (“Остання осінь”).
Євген Маланюк. Характеристика творчостіМаланюк – майстер інтимної лірики (“Присвятні строфи” – оспівана далека юність, чари першого почуття).
Роздуми над вічністю, пошук свого призначення у світі приводять ліричного героя до Бога. “Історія” – усвідомлення власної гріховності, розуміння добра і зла зумовлюють покору перед Всевишнім. Бог – це уособлення світового творця, всевластителя космічної влади і сили (“Вечір”, “Чужина”)
Євген Маланюк. Характеристика творчості“Книга роздуми про літературу, оригінальні погляди на такі постаті, як Т.Шевченко, І.Франко, М.Гоголь та ін. Окремий розділ присвячено малоросійству. Поет картає українців за їх рабську покору , духовну слабкість.