Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
Саме згуртовану боротьбу за добро,мир і спокій просторого народу можна гати в історичній повісті Івана Франка "Захар Беркут".Там розповідається про мешканців села Тухля,які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар,котрі нападали несподівано і жорстоко,руйнували помешкання,знущалися з людей,залишали після себе страшну розруху.Люди не могли протистояти цим набігам самостійно,тому вони об'єдналися.Порадившись оцінювали ситуацію,могли розрахувати свої сили таким чином,щоб дати відсіч нападникам.Тут ми бачимо як тухольці злаходженно виконують накази мудрих сільських старійшин.Також вартий уваги епізод,коли люди перегороджували річку,гуртом носили мул,гілля,валили дерева,працювали усі-від малого до старого.Цей твір Івана Франка має історичне підгрунтя.Автор доводить,що сила народу в його єдності.Недарма ж в нас говорять,що гуртом і батька легше бити. Навіть у найскрутніших ситуаціях,таких,які описані в творі "Захар Беркут",коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть,єдність людей може їх врятувати.
ответ:головний
Объяснение: