Твір на тему „Добро і зло в сучасному світі та в людині
Объяснение:
З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Держи соченение)
Объяснение:
Генри Лонгфелло — это американский поэт и переводчик, автор многих произведений за границей. А если задуматься над его словами, то действительно получается, что музыка является универсальным языком общения человека. Ведь только она, музыка так ярко выражать свои эмоции другому человеку. Музыка играет большую в роль в жизни человека, она сопровождает его на протяжении всей его жизни. При рождении ему поют колыбельные, при чувстве любви, поёт душа человека. И даже когда приходит конец жизни, то играет совсем другая музыка. Мелодия отвлечься от проблем в жизни, поднять себе настроение.
Ярким примером этому является роман Ивана Гончарова “Обломов”. Когда Илья Ильич знакомится с Ольгой Ильинской
Відповідь:
Антон Дмитрович не вірив у те, що Славко Беркута дійсно розпивав алкоголь, пропонував спершу добре розібратися у ситуації, виступав категорично проти суду, порадив однокласникам Славка звернутися до працівників міліції, звідки прийшов лист, за уточненням інформації.
Класний керівник Варвара Трохимівна в першу чергу думала лише про свій авторитет і авторитет школи. Розбиратися детально що ж саме сталося і чи дійсно мала місце така прикра пригода з Славком Беркутою вона не вважала за потрібне.
Цитати: Обурений Антон Дмитрович переконував Варвару Трохимівну:
— Ви цього не зробите! Ви просто не повинні так робити!
Учитель не вірив, не міг повірити, що Славко Беркута з ватагою хлопчаків ховався від людських очей, щоб випити з пляшки ковток вина. Просто якесь непорозуміння, треба спершу все з’ясувати, а потім уже влаштовувати суд, якщо виявиться потреба.
Варвара Трохимівна уже образилась:
— Невже ви гадаєте, що з ним не говорили? Він просто мовчить і не заперечує своєї вини. Та коли дитина не винна, вона знаходить тисячу доказів, щоб виправдатись, а в Беркути просто нема таких доказів.
— Варваро Трохимівно, послухайте, а не припускаєте ви інше — хлопець, може, занадто амбітний, щоб виправдовуватись?
— Що ви пропонуєте врешті-решт? Попускати? Вибачати? Один раз вибачили — і ось на-слідок! Не минуло й двох тижнів, а хлопчисько знову встругнув штуку! Та ще й яку! Ганьба для всієї школи. Пляма на педагогах! Якщо ми не покараємо його, то в місті говоритимуть, ніби наша школа — розсадник хуліганства, і ми потураємо малолітнім п’яничкам.
Пояснення: