1. А)
2. А)
3. Б)
4. В)
5. Б)
6. В)
7. Г)
8. В)
9. Г)
10. В)
11. А)
12. А)
13. 1.-Г); 2.-В); 3.-Б); 4.-А).
14. 1.-В); 2.-А); 3.- Ґ); 4.-Це князь, але такого варіанту немає, не знаю.
15. 1.-В); 2.-А); 3.-Б); 4.-Ґ).
16. Трагікомедія.
17. Повість.
18. Тому що його любив Стапан і не давав важку роботу. А також, тому що він здавався незвичайним і мудрим.
19. Він зрозумів по його погляду, що це незвичаний дракон, який не хоче вмирати.
20. Пустельник - мудра людина, вчитель.
21. Через любов до Галі Козачок.
22. Першого кохання, дружби, моральних цінностей, життя в селі.
23. Що люди здеруть з нього шкуру і поховають у лісі.
Наче так. Успіхів!
Объяснение:
Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Напрям: романтизм. Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду. Ідея “Заповіт”: віра поета у світле майбутнє України. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Будова вірша: строфічна, чотиривірш Римування: паралельне (аабб) Віршовий розмір: хорей Художні засоби “Заповіт” Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю». Авторський епітет: «Дніпро ревучий». Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров». Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте». Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров’ю волю окропіте». Звукопис: «Дніпро реве». Контраст: «полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю Бога». Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».