1. Пригода в поїзді і на вокзалі. (Батьки Івана не могли прогодувати хлопця, а тому він змушений був їхати в місто, щоб там знайти якусь роботу. У поїзді Іван зчепився з панським синком і ледь не покалічив нахабу. На вокзалі він заступився за Міху Голого, який украв у торговця хлібину. Вдячний Міха став другом і порадником Івана.
2. Перша перемога у вуличному бою. (Оглядаючи місто, Іван побачив натовп людей. Виявилося, що тут проводяться вуличні бої. Іван переміг знаного бійця Велета й отримав цілу купу грошей.)
3. Знайомство з тренером Брякусом. (Відомий тренер Брякус запропонував Силі тренуватися в нього, а потім взяти участь у чемпіонаті Республіки з важкої атлетики.)
4. Сила силу ломить. (Іван Сила доволі легко переміг і став чемпіоном Республіки, чим викликав незадоволення поліційних чинів, адже його суперником був Магдебург, який замолоду працював у поліції.)
5. Сам пропадай, а товариша виручай. (Агент поліції Фікса виконував доручення уряду на вокзалі й заарештував Міху Голого, який хотів його обікрасти. Побачивши товариша у кайданках, Іван Сила, не розібравшись, ударив агента так, що той чотири дні пролежав у лікарні.)
6. Облудні звинувачення й арешт. (Тренер Брякус загинув в автокатастрофі, і поліція звинуватила в цьому Івана Силу, який теж був у машині. Івана заарештували, але змушені були відпустити під заставу у 50 тисяч, яку внесла хазяйка цирку мадам Бухенбах.)
7. Нова неволя. (Іван Сила змушений був відпрацювати ті гроші, що їх внесла пані Бухенбах у поліцію, і підписати кабальну угоду, щоб не потрапити у в’язницю.)
Іван Сила — український Зорро. Головний герой повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили» був не тільки феноменально сильною, а й благородною людиною. Саме на цю рису характеру українського богатиря автор звернув особливу увагу.
Дитинство — чарівний світ, де збуваються усі мрії, бажання, забаганки. Люди розуміють цю істину тільки в дорослому віці. Цей період життя пролітає дуже швидко, але він найвеселіший, найбезтурботніший, найцікавіший. Це пора мрій, незабутніх моментів, щирості й радості
У цей щасливий період життя я багато часу проводжу на подвір’ї. З одного боку, я обожнювала грати з дівчатками, будувати хатинки для ляльок, вигадувати одяг для Барбі, а з іншого — любила гуляти з хлопчиками. Я часто бігала з ними, беручи участь в різноманітних іграх. Мабуть, усі розбивали коліна чи лікті, ганяючи на подвір’ї. Особливо весело у кожного проходила зима, адже це катання на санчатах, ковзанах, лижах. На Новий рік кожен з нетерпінням чекав Діда Мороза, котрий думав над нашою поведінкою протягом року, дарував відповідні подарунки
Отже, дитинство — незабутніх період життя кожного. Це веселощі, радість, безперервний сміх, багато цікавих моментів. Саме в дитинстві ми щодня відкриваємо для себе щось нове, невідоме. Ми маємо завдячувати нашим батькам за наші щасливі ранні роки життя. Саме ці люди намагалися робити все, аби ми мали лише гарні спогади про дитинство.