Михайлик – головний персонаж автобіографічної повісті «Гуси-лебеді летять». Таким чином автор згадує своє дитинство, коли йому було приблизно десять років.
Михайлик – нащадок колишніх кріпаків, адже «народились мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними». Родина була бідна, проте дружня, трудолюбива та людяна, коли «недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини». Хлопчик з дитинства зазнав нужди, але це не зчерствило його дитячу душу. Працьовита родина хлопчика завжди жила по-совісті, дід Дем'ян заслужив неабияку повагу від односельців. Спілкування з дядьком Себастьяном, Любою теж залишило добрий слід в душі хлопця. Попри усі материні причитання чи «духопелики», Михайлик відчував любов та піклування до себе з боку рідних. Дід залюбки зробив йому власними руками іграшку, недоспаними ночами мати просила кращу долю для сина, батько в холодну пору носив хлопчика на руках до школи, навіть корову-годувальницю бідній селянській родині довелося продати, аби хлопець міг продовжити своє навчання.
На шмоне вертухайчики всё лыбились, сюсюкали
А зэчки-вороваечки дружно улюлюкали
Шомонали трусики растратчицы-Алиски
А у бабы Шуры нашей растерзали сиськи
Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай
Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки
Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком
Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!
Что у бабы то искать в узелочке маленьком
Дать бы вертухайчику по загривку валенком
Ковырял иголочкой, дурачок, в губнушке
Что теперь он скажет дома толстозадой клушке?
Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай
Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки
Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком
Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!
Ручками всё шарит, гад, лапает за талию
Девку-малолеточку, карманницу Наталию
Смотрит, падла, на неё, как на сало немец
Посмотри, честной народ, вот он извращенец!
Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай
Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки
Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком
Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!
Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай
Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки
Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком
Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!