Том Сойер - малий бешкетник, який часто проявляє безтурботність у вчинках. За натурою Том авантюрист, любить шукати пригоди . Я вважаю, що саме цьому можна повчитися у Тома. Досить часто дорослі стають надто серйозними та суворими, в них не вистачає дитячості, яка є у Тома.
Том і Гек – справжні друзі. І вони не тільки бешкетують, але можуть бути й цілком серйозними та відповідальними людьми. На кладовищі хлопці стали свідками жахливої сцени. Це була їхня перша спільна таємниця. Вони поставили кров’ю свої підписи під клятвою на сосновій дошці, що ніхто не дізнається про те, що сталося на кладовищі. Але клятву було порушено, оскільки мовчання заподіяло б зло невинній людині, на яку впала підозра у вбивстві лікаря Робінсона.
Цей вчинок свідчить про милосердя друзів, про співчуття до чужої біди і сміливість. Дух авантюризму і потяг до пригод ніколи не залишали Тома і Гека. Одного разу вони і ще один підліток Джо Гарпер, прибравши собі незвичні імена, вирішили втекти з дому і оселитися на острові. У містечку зчинився переполох, усі вирішили, що хлопці потонули. Та коли почалася сумна, скорботна церемонія, хлопці з’явилися
Я вважаю, що Маруся аж ніяк не винна у смерті Грицька, бо така щира та ніжна дівчина ніколи б не змогла скоїти такого.
По-перше, дівчина не хотіла вбивати хлопця, навіть якщо він і зрадив їй через нарікання своєї матері. Зілля, що вона готувала за бабусиним рецептом, було призначене їй самій, адже невірність Грицька стала для неї переломним моментом.
Прикладом до цього аргументу може бути її сповідання ясному сонечку. Дівчина починає усе йому розповідати нічого не приховуючи:«Людина спроста ближнього не вб'є. Я не труїла. Те прокляте зілля він випив сам. Воно було моє».
По-друге, через своє щире кохання до Грицька, Маруся, не зважаючи уваги на зраду, простила хлопця. Він вирішивши, що дівчина повернеться до нього, робить їй пропозицію, але цього не сталося. Маруся відмовила йому, і хлопець випадково випиває келих отрути, що приготувала для себе дівчина.
Прикладом її відмови є такі слова:«Іди до неї. Будеш між панами. А я за тебе, Грицю, не піду. Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!» На що хлопець відповідає дівчині:«Як не хочеш, моє серце, Дружиною бути, То дай мені таке зілля, Щоб тебе забути. Буду пити через силу, Краплі не упущу. Тоді я тебе забуду, Як очі заплющу...» Випивши зілля парубок заплющує очі назавжди.
Може Гриць сам себе так покарав за зраду, чи Бог виніс йому такий вирок, бо як відомо за всі свої діяння треба платити - ось і він заплатив, своїм життям. Сама дівчина теж не дуже довго прожила, але її пісні, дійсно, стали безсмертними, бо живуть у серцях людей.
Отже, ми бачимо, що причиною трагедії став сам Гриць, який ніяк не міг вирішити, до якого берега пристати, тому провини Марусі у його смерті немає.
Мені сподобався цей поет, адже він пише дуже гарно, мелодійно, описує важкі роки українського народу. Це найвідоміший кобзар в Україні.