Автор – Тарас Шевченко
Рік написання: 1839
Жанр: балада (з казково-фантастичними подіями)
Рід літератури: ліро-епос.
Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.
Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.
Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.
Объяснение:
"Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий"
"Лис Микита був добрим царем, справедливим і м'якосердним"
"Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, підкидали йому затроєного м'яса, нічим не могли йому доїхати до кінця" (показує, що він кмітливий)
"А вже як вибрався на лови, то не було смілішого, вигадливішого та зручнішого злодія над нього"
"А Лис Микита мов і не бачить сього, йде собі гордо, поважно..."
"Я вам уже розповім, - лагідно і солодко говорив Лис" (показує, що він лукавий)
"Величався він перед своїми товаришами" (показує, що він любить хвалитися)
"Лис Микита оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав" ( показує, що він обачливий і турботливий)
"Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього" (показує його впевненість у самому собі)
Объяснение:
Це цитати якщо потрібно охарактеризувати самого лиса
У поезії "Гей, нові Колумби й Магеллани" В. Симоненко пропонує відкривати "духовні острови" в "океані рідного народу"