В селі Ламанчі жив чоловік. Йому було 50 років. Він назвав себе Дон Кіхот, і вважав себе справжнім лицарем (Тому що він перечитав багато лицарських романів). Гадавши ось так, він пішов подорожувати світом. І одного разу він вирішив переночувати в замку, хоч насправді це був звичайний будинок, в якому жив господар. І після таких одноманітних пригод врешті він повертається додому. Але через деякий час знову вирушає у мандри. За час цієї подорожі він взяв участь в лицарському турнірі, де програв. І переможець цього турніру сказав Дон Кіхотові, щоб той повернувся додому, і більше ніколи не вважав себе лицарем.
Коли Дон Кіхот повернувся додому, то він став пастухом, і за деякий час, він захворів і помер.
Читаючи драму, ми потрапляємо в чарівний світ фантастичних істот, взаємини між якими дуже нагадують людські стосунки. Леся Українка часто чула про різних лісових мешканців: водяників та русалок. У своїй драмі вона зобразила їх життя, їх духовний світ. У образі Мавки Леся Українка втілила свої найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну людину. І не важко здогадатися, що Мавка була часткою душі самої поетеси.
Вона була наділена духовним багатством, зовнішньою красою: її великі очі «грають» різними кольорами, «руки білі, і сама тоненька». Лукаш здивовано говорить про неї:
«А чом же в тебе очі не земні?Та ні, тепер зелені, а були,Як небо, сині… О! Тепер вже сиві,Як тая хмара… ні, здається, чорні,Чи, може, карі… Ти таки дивна!»Мавка надзвичайно любить волю, адже вона і є воля. І дуже дивується, коли Лісовик застерігає її: «Минай людські стежки… Раз тільки ступиш – і пропала воля!». Вона сміється: «Ну як таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде!». Чиста душа Мавки тягнеться до прекрасного. Мавка любить квіти, глибоко розуміє музику, пильно охороняє вже живе од біди. При зустрічі її з Лукашем, вона зупиняє його руку, яка здійнялася зламати берізку: «Не руш!... Не убивай!... Не точи! Се кров її».
Відповідь: Сіроманець
Пояснення: "Надворі була осінь. Сіроманець зачув, що до лісу на старому коні наближається Василь Чепіжний. Цей мисливець мав на меті вбити вовка, оскільки той часто нападав на худобу. Сіроманця часто проклинали пастухи і конюхи." ( з стислого переказу)