Так, справді. Гідність людини - це передусім її поведінка та манери, а не просто папірець про шляхецьке походження. В українській літературі ця тема освітлена в п'єсі Карпенка-Карого "Мартин Боруля". Ця сатирична трагікомедія яскраво виражає до чого може призвести бажання отримати "привілегії" шляхтичів, шляхом нехтування звичайних правил ввічливості та моралі.
Отже, не слова визначають ставлення людей один до одного, а їхні вчинки. Важливо поважати риси характеру та манери, а не привілейований статус.
Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У «силі» (мораль, пояснення змісту) байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсолодшим бенкетом».
Объяснение:
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити.
Бджола — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).