М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Випишіть епітети буду ой на чорному морі, на білому камені, ой то там сидить ясен сокіл-білозорець: низенько голову склонив, та жалібно квилить-проквиляє; та на святеє небо, на чорноє море іспильно поглядає, що на святому небі, на чорнім морі негаразд починає: на святому небі усі звізди потьмарило, половина місяця у тьму уступило; на чорному морі негаразд починає: ізо дна моря сильно хвиля вставає, судна козацькі молодецькі на три часті розбиває. першу часть одбивало – у тихий дунай заношало; другую часть одбивало – у землю грабськую на каторгу турецьку заношало; третю часть одбивало – да на чорному морі затопляло. то-то же при тій часті два братики рідненькі, як голубоньки сивенькі, то вони потопали, порятунку собі нівідкіля не мали. да вони один до одного припливали, словами промовляли. гірко ридали – прощенія домагали, перед господом милосердним гріхи свої сповідали. ой между ними третій, чужий-чужениця, бездольний, безродний і , потопає, порятунку собі нівідкіль не має. то він до їх припливає, словами промовляє, гірко сльозами ридає, – прощенія домагає, перед господом милосердним гріхи свої сповідає. то ті брати промовлять словами, обіллються гірко сльозами: «се ж то нас, браття, не сильна морська хвиляляє; се то отцева молитва і материна нас видимо карає: що як ми у охотне войсько виряджалися, то од отця, од матки прощенія не приймали, да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали; то тоже ми собі превелику гордость мали: старшого брата у себе за брата не мали, сестру середульшу марно зневажали, близькому сусіді хліба і солі ізбавляли; то же ми собі превелику гордость мали: проти божих церков їжджали, шличків із голов не здіймали, на своє лице хреста не клали, милосердного творця на поміч не призивали, да по улицях кіньми вигравали, да проти себе нікого не стрічали, діток малих кіньми розбивали, кров християнську на сиру землю проливали! ей, коли б то нас, браття, могла отцева і матчина: молитва відсіля визволяти, то нехай же б ми могли вже знати, як отцеву і матчину молитву штити-поважати, і старшого брата за рідного батька мати, сестру середульшую штити-поважати, близького сусіду у себе за рідного брата мати! » то як стали словами промовляти, отцеву і матчину молитву споминати, – став господь милосердний їм , стало чорне море утихати; та так-то утихало, ніби не гуляло. то стали ті два брати к берегу припливати, стали за білий камінь рученьками брати да на край виходжати, на край веселий, между мир хрещений, у города християнськії, та до отця, до матки в гості прибувати. то тоже отець-мати навпроти синів виходжали, синів питали: «ой сини, пани-молодці! чи добре вам у дорозі починало? » «добре, отець і мати, нам було на чорному морі гуляти; тільки недобре було, отець і мати, чужому-чужениці на чорному морі потопати: йому прощенія ні од кого прийняти і на чужині порятунку дати! » да услиши, господи, у у молитвах люду царському, народу християнському і усім головам слухающим на многая літа, до конця віка!

👇
Ответ:
ekhvalebo
ekhvalebo
09.01.2023
На білому камені
Низенькоголовусхилив
4,6(35 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mihatyt100
mihatyt100
09.01.2023

ОтСвітлана вирішила сьогодні зустрітись зі своєю подругою.  В кафе вони мимоволі почали шукати тему для розмови. Світлана вирішила розпочати:

– Нещодавно зрозуміла, що без грошей нічого в цьому світі не можна отримати.  

– Ти впевнена? Може ти трохи перебільшуєш? – з неприхованим подивом запитала Анна, подруга Світлани.

– Ну так.От скажи мені, що, по твоєму, не можна купити за гроші?

– Кохання, – тихо відповіла дівчина. Світлана розсміялась.  

– А що ти скажеш про пари, в яких чоловік платить гроші дівчині аби та була з ним?

– Ти мене не розумієш. Я не кажу про стосунки і те, як вони існують. Я кажу про почуття. Про те, що торкаєтсья найглибших куточків серця.

– Я думаю що за кілька тисяч доларів можна й туди долізти.  

– Невже ти думаєш, що метелики в животі і захоплення в очах можна купити? Це неможливо. Якщо ти так вважаєш, то певно ти ніколи не кохала.  

– Кохала! Роман з Дмиром був чудовим! Він купляв мені такі гарні прикраси! Жоден чоловік такого для мене не робив!

– Значить все-таки не кохала.  

 

Объяснение:

4,7(36 оценок)
Ответ:

1. Походження Федька та Толі. (Федько був сином бідних робітників, Толя — син хазяїна того будинку, де жила Федькова родина.)

2. Непосидючість Федька і делікатність Толі. (У Федькові ніби біс вселився. Він був непосидючим, любив бешкетувати, лазити по дахах будинків або сидіти на воротах. «Спокій був його ворогом». Толя ж був дитиною ніжною, смирною, соромливою. На вулицю виходив завжди чистеньким, посміхаючись своїми невинними синіми очима.)

3. Стосунки з батьками. (На Федька часто скаржилися його однолітки, і батько, прийшовши з роботи, часто його бив. «Вибивши «сибіряку», батько виймає з кишені дві або три копійки й дає йому» за те, що завжди говорить правду. Толина мати мало не непритомніла, бачачи, що її син водиться з Федьком. Толя завжди починав плакати і говорити, що в усьому винен Федько.)

4. Благородство Федька і підлість Толі. (Федько врятував Толю, допомігши йому з крижини вибратися на берег. А потім, бачучи переляканого Толю, може, вперше збрехав, взявши на себе вину. Толя ж тулився до матері, яка милувала його і жаліла. Він сказав, що Федько штовхнув його на кригу. Через Толю покарали безвинного Федька, через Толю Федько застудився і помер. А Толя ще у бідної Федькової матері виманив чижика)

5.Характерні риси Федька та Толі (Федько — чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив шкоди сусідам, справжній друг; Толя — дитина ніжна, делікатна, смирна).

4,6(80 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ