Радість: Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії. Пломіний день: Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.
1)Народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині.
2)закінчив двокласну школу; в 1895 році закінчив Новобузьку учительську семінарію)
3)учителем
4)редактором в Києві, а потім у театрі М.Садовського.
5)Закарпатті (Ужгород)
6)для дітей
7)«Маленький горбань» та інші оповідання» 1912
8)7 лютого 1940 р.; поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі
9)педагог, митець, дитячий письменник, укладач книг
10)понад 30 книг: поезія, проза, драматургія
11)добру й справедливості, милосердю й гуманізму, здатності співчувати та переживати, оспівують дружбу.