М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Чирти характеру у Мілки, Аделі, Фікси
Твір: Іван Сила

👇
Ответ:
MeowthCopyright
MeowthCopyright
29.09.2020

Фікса – таємний агент поліції. “Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами. Коли він щось роздивлявся, то здавалося, ніби принюхується”

Мілена – “русява дівчина з пишними кучерями і сріблястою короною і почала грандіозно танцювати на великій блискучій кулі"

Аделія Бухенбах – власниця цирку. Врятувала Силу із в'язниці

4,5(53 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
archibasovav
archibasovav
29.09.2020

Одинадцятирічна Полліанна приїжджає до своєї тітки міс Поллі Ґарінгтон. Батько Полліанни Джон Вітіер помер, не залишивши ніякого спадку: отримуючи невелику зарплатню, він залишив після себе всього декілька книг. Оскільки матір Поліанни давно померла, а інших родичів у неї немає, вона змушена переїхати до тітки Поллі. Старша сестра тітки Поллі (матір Полліанни) свого часу вийшла заміж за Джона Вітіера всупереч бажанням батьків, які хотіли видати доньку заміж за багатого чоловіка. Після чого сім'я розірвала з нею будь-які стосунки. Тепер, 25 років потому, тітка Поллі живе одна в величезному будинку, успадкованому після смерті всіх її родичів. Вона педантична, строга і приймає племінницю виключно з почуття обов'язку. Поліанні вона виділяє кімнату на горищі, без дзеркала, з голими стінами і практично без меблів, тому що їй хочеться по можливості віддалитися від компанії дитини і водночас вберегти будинок від дитячих рук.

Поліанна ж повна протилежність тітки Поллі: вона активна, весела, життєрадісна і дуже балакуча. Поліанна вчить оточуючих «грі в радість», якої її навчив свого часу батько. Тоді батько пояснив Поліанні, що треба радіти, всьому тому що в тебе є . З того часу вони завжди бавилися «в радість», знаходячи привід для оптимізму в кожній події.

В перший же день приїзду Поліанни тітка Поллі залишає її без вечері за непунктуальність і наказує їй вечеряти хлібом з молоком на кухні, разом зі служницею Ненсі, на що Полліанна відповідає: «Ну що ви, тітко, я дуже рада. Я люблю хліб з молоком, і Ненсі мені дуже подобається. Ми так добре повечеряли разом.» Всі покарання і повчання Полліанна приймає з радістю, захопленням і вдячністю, чим дуже розгублює тітку Поллі. Поступово все місто починає любити Полліанну, а згодом «здається» і тітка Поллі.

4,5(29 оценок)
Ответ:
AlexCameron
AlexCameron
29.09.2020
"Дорог тысячи - правда одна" - тихо повторил Эдиан, сидя у камина в роскошном кресле и потягивая любимое вино десятилетней выдержки. Его губы скривились в ухмылке, и через мгновенье в комнате раздался голос. Да, у этого мужчины попросту невероятный голос. Такой глубокий, низкий, бархатный, вызывающий мурашки, сводящий с ума.

- Дорог десятки, сотни, тысячи, миллионы, да сколько угодно. По некоторым ты будешь идти сотнями мыслей, по некотрым - двумя-тремя. В одних запутешься, в других сломаешься, а какие-то поглотят тебя и ты умрёшь, так и не добравшись до точки назначения. - Эдиан поднялся и стал лицом к камину. Взгляд его был устремлён на огоньки, скачущих в причудливом танце. Так, в тишине, нарушаемой только треском дров, он стоял около четверти часа.

- Господин... - и тишина была нарушена, разбита в дребезги, и осколки этой хрукой женщины с глухим грохотом упали на пол. Слуга, робкий и тощий юноша с большими карими глазами, смуглой кожей и обрамляющими лицо тёмными волосами, по имени Саммэ окликнул своего господина в надежде наконец получить ответ на терзавший его вопрос. Что же значит, это "Дорог тысячи - правда одна".

- Это прекрасный звук кричащих детей и женщин, бьющихся в агонии, ломающихся костей, звук рушащихся под жаром пламени домов, треск сломанных надежд. Как часто мне приходилось его раньше слышать. Я сжигал деревни и города, лишь бы насладиться этими криками. - он повернулся лицом к слуге. - Для тех же, чьи дома были сожжены по моему жалению - демон в человеческой плоти, дьявол, что пришел на Землю дабы покарать грешников. И это правда.

Но всё же, даже зная об этих злодеяниях, коим нет счёта, ты думаешь обо мне лишь как о о божестве, подавшем руку в миг нужды и безнадёги. Ты отдал свою жизнь мне. И это тоже правда. И какую же правду ты выберешь? Кто я, ангел или же демон? - спросил он и снова ухмыльнулся, заглядывая в глаза слуге, желая прочитать всего его.

- Ангел. - ответил Саммэ, склонив голову, не выдерживая взгляда холодных серых глаз своего господина, в которых отчётливо читалось безумие.

- Как видишь, у тебя своя правда. Она одна. У них - своя и она тоже одна. Можно по-разному мыслить, идти разными дорогами, они приведут к разной правде, но она всё равно будет одна.

И все пути приведут к одному: у каждого своя правда и по сему - одна.
Да, правда одна, но она не едина.
4,5(66 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ