М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Марко Вовчок. “Інститутка” Варіант 1

1. На думку матері, Марко Вовчок, щоб вважати себе культурною людиною, повинна
А закінчити пансіонат Б багато читати
В знати кілька мов Г навчитися танців, етикету
2. Глибокому вивченню української мови письменницею сприяло
А вивчення фольклору Б перекладацька діяльність
В переїзд на Україну Г до чоловікові
3. Марко Вовчок перекладала твори
А В. Скотта, Ч. Дарвіна Б Жуля Верна, А. Брема
В Г.К. Андерсена, В. Гюго Г А. Брема, Д. Лондона
4. Т. Шевченко порекомендував І. Тургенєву, щоб вивчити українську мову, читати твори
А І. Котляревського Б Г. Квітки-Основ’яненко
В П. Куліша Г Марка Вовчка
5. “Донею” Марка Вовчка називав
А М. Куліш Б Є. Гребінка
В Т. Шевченко Г П. Гулак- Артемовський
6. Особливістю композиції повісті “Інститутка” є
А розповідь від першої особи Б використання прийому дороги
В наявність прологу Г етнографічні описи
7. Початкова назва повісті –
А “Панночка” Б “Ледащиця”
В “Непокірна” Г “Трудівниця”
8. Устина потрапляє у двір у
А 8 років Б 10 років
В 12 років Г 15 років
9. Устина вважає, що
А журись, не журись, а жити треба Б журба не до
В їй весь вік жити в журбі Г журбою поля не перейдеш
10. Порівнянням “люта – аж їй у роті чорно” авторка характеризує
А стару пані Б інститутку
В стару кріпачку Г Катрю
11. Заручини інститутки з лікарем були на
А Великдень Б
В Різдво Г Трійцю
12. Прокопа віддали в солдати за те, що він
А заступився за бабусю-служницю Б захищав Устину
В заперечив пані Г не послухав лікаря
13. Ідея твору
А кріпаки хочуть жити на волі
Б зображення найхарактерніших рис експлуататорів
В непереборне прагнення людини до волі, бажання вирватися з-під влади поміщиків
Г протест молодшого покоління проти нелюдських умов існування
14.Установіть відповідність між епізодами твору “Інститутка” та елементами сюжету

1 експозиція
2 зав’язка
3 кульмінація
4 розв’язка

А побиття кріпачки в саду
Б Прокопа віддають у солдати
В приїзд панночки і призначення Устини покоївкою
Г панночка виходить заміж
Д Устина розповідає про життя в маєтку

👇
Ответ:
obuhovasveta
obuhovasveta
18.10.2021
Danis fshgxhg hygi idk t futuristically by g be my CV kiddo
Flywheel g issueless discuss creekside the best way for me as a safe sender by reply mail for your time to meet you in a few weeks ago about for your help and support for the best way of doing this for your help with the best time to get a chance I will be in the morning to you and I will have the best time for your email find you by reply email find for
4,5(22 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
anncopper
anncopper
18.10.2021

ответ:Соціально-економічні трансформації, характерні для сучасного

українського суспільства, зумовлюють суттєві зміни умов „соціальної

ситуації”, відповідним чином позначаючись на образі професійного

майбутнього старшокласників. Йдеться, зокрема, про зміни, що мають

місце у сфері трудової діяльності, виробничих відносин, коли ринок праці

вносить свої корективи у затребуваність робітничої сили, чітко

регламентує так звану „моду” на професії, які користуються попитом у

різних галузях соціального буття. Як наслідок, діти старшого шкільного

віку доволі часто не опиняються в тій соціальній ситуації розвитку, яка

адекватно сприяла б формуванню у них особистісно спрямованої на

професійний вибір мотивації. Причина цього полягає в тому, що сучасні

учні не встигають за стрімкими змінами в соціумі й доволі часто

виявляються не підготовленими до самостійної професійної

життєдіяльності.

Объяснение:

4,7(4 оценок)
Ответ:
Varvaralikhtsr1
Varvaralikhtsr1
18.10.2021
Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.
Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і землю, то його черствість
де й дівається: “Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки…”
Калитка сам не доспить і родичам, наймитам не дає часу на відпочинок, бо вважає, що праця – то гроші, багатство: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.
На думку Калитки, далеко не заїдеш на одній ощадливості, тому він шукає інших шляхів збагачення. Він обдурить кого завгодно. Це й погубило його, адже той, хто обдурить іншого, обов’язково сам пошиється в дурні.
Калитка ж спробував обдурити шахрая досвідченого, та той йому, замість грошей, підсунув мішок з чистим папером.
Герой п’єси, доведений
до відчаю, вирішує покінчити зі своїм життям. Але коли вийняли з петлі, він говорить: “Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!”
Герасим засліплений жадобою, тому й сам винен у тому, що з ним сталося. Життя для нього нічого не варте. Це потворне явище у будь-який час і в будь-якому суспільстві.
4,8(4 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ