походження давньогрецької драми і театру.
появі драми в греції передував тривалий період, протягом якого чільне місце займали спочатку епос, а потім лірика. всі ми знаємо багатий героїчний епос-поеми "іліада" та "одіссея", дидактичні (повчальні) епоси-поеми гесіода (vii ст. до н. ; це твори ліричних поетів vi ст. до н. е..
народження грецької драми і театру пов'язано з обрядовими іграми, що присвячувалися богам-покровителям землеробства: деметрі, її дочки корі, діонісу. такі обряди іноді перетворювалися в культову драму. наприклад, в місті елевсіні під час містерій (таїнств, на яких були присутні лише присвячені) влаштовувалися ігри, під час яких зображувалося одруження зевса і деметри, викрадення кори плутоном, блукання деметри в пошуках дочки і повернення кори на землю.
софокл брав участь і в державному житті, займаючи відповідальні посади. так, він був обраний стратегом (воєначальником) і разом з периклом брав участь в експедиції проти острову самоса, що вирішив відокремитись від афін. після смерті софокла співгромадяни шанували його не тільки як великого поета, але й одного зі славнозвісних афінських героїв.
шляхетні герої трагедій софокла тісними узами пов'язані з колективом громадян: -це втілення ідеалу гармонійної особистості, який був створений у роки розквіту афін. тому софокла називають співаком афінської демократії.
проте творчість софокла складно і суперечливо. його трагедії відбили не тільки розквіт, але і кризу, полісної системи, що закінчилася загибеллю афінської демократії.
грецька трагедія у творчості софокла досягає своєї досконалості. софокл увів третього актора, збільшив діалогічні частини комедії (епісодіі) і зменшив партії хору. дія стала більш живою і достовірною, тому що на сцені могли одночасно виступати і давати мотивування своїм вчинкам три персонажі. проте хор у софокла продовжує грати важливу роль у трагедії і число хоревтів було навіть збільшено до 15 чоловік.
з ім'ям софокла також пов'язане введення декораційного живопису.
римський театрвитоки римського театру.
витоки римського театру і драми походять, як і в греції, до обрядовим ігор, багатим карнавальними елементами. такий, наприклад, свято сатурналій-на честь італійського божества сатурна. особливістю цього свята було "перевертання" звичних суспільних відносин: панове на час ставали "рабами", а раби-"панами".
одним із витоків римського театру і драми були сільські свята збору врожаю. ще у віддалені часи, коли рим являв собою невелику громаду лациума, по селах справлялися свята у зв'язку із закінченням жнив. на цих святах виспівували веселі грубуваті пісні-фесценніни. як і в греції, зазвичай зазвичай виступали у цьому два полухория, які обмінювалися жартами часом уїдливого змісту. зародившись ще при родовому ладі, фесценніни существалі і в наступні століття, і в них, за свідченням горація, знаходила відображення соціальна боротьба між плебеями і патриціями.
у ателлане діяли чотири постійних комічних персонажа: макк, буккон, папп і доссен. твердого тексту ателлани не мали, тому при їх виконанні відкривався широкий простір для імпровізації.
до народної драмі піднімається і мім. як і в греції, мім відтворював сценки з народного побуту, а іноді пародіював міфи, виводячи в блазнівському вигляді богів і героїв.
Успіх - досить суб'єктивне поняття. Кожна людина по-своєму розуміє його. Для когось успіх - це кар'єра. Для когось - щастя в сім'ї, здоров'я близьких людей. Раніше мені здавалося, що успіх - щось швидкоплинне, сьогодні він є, а завтра немає.
Тепер я вважаю, що в даному випадку ми говоримо про везіння. Воно короткочасне, приходить, з мого досвіду, тільки в ті моменти, коли його зовсім не чекаєш. Ну, або в критичних ситуаціях, коли раптом відбувається щось і все закінчується добре.
Багато хто думає, що везіння - подарунок долі. Воно буквально падає на вас, його неможливо передбачити. Є такі, хто вірить у магічну сутність цього поняття - за до певних дій або заклинань її можна викликати. Ще одна думка з цього приводу - божественне походження везіння (його посилають небеса людям за хороші та праведні вчинки). Скільки людей, стільки думок.
Але що ж тоді успіх? Для нього потрібно працювати наполегливо, ставити перед собою завдання. Везіння може бути у вигляді несподіваної спадщини - далекі родичі залишили вам мільйони. А от, коли ви довго працювали, недосипали, вимоталися та заробили мільйони, це успіх.
Важко визначити межі успіху. Людина все життя працювала на маленькому підприємстві. Середній дохід, стандартна квартира, сім'я. У його розумінні він успішний – йому всього вистачає. Інший заробляє мільйони, але хоче мільярди. Він вважає себе неуспішним. Сподіваюся , що я незабаром визначуся для себе - що вважати успіхом. Життя покаже.
Объяснение:
извините, что так мало