З усною народною творчістю більшість з нас знайомляться в ранньому дитинстві – ще в колисці. Мами співають нам колискові пісні, бабусі розповідають казки.
Усна народна творчість – це величезна скарбниця мудрості, зібрана століттями. Всі твори передавалися з вуст в уста, а кожна людина запам’ятовувала їх так, як вважала за потрібне, як дозволяли здібності і талант. Цим і пояснюється різноманітність фольклору. Творчість нашого народу вважається невід’ємною частиною світової культури, а також має важливе пізнавальне та естетичне значення.
У творчості народу знайшли своє місце різні сторони його життя. Як багато пісень, віршів, прислів’їв було створено на тему праці, здоров’я, освіти, господарства і навколишнього світу. У прислів’ях і приказках в стислій формі відображена багатовікова мудрість народу. Але стислість не робить їх зміст менш глибоким. Уміння правильно і до місця вживати їх робить нашу мову живою і цікавою.
Образ орисі орися: хороший командир; вірна обов'язку народним святиням; ніжна; здатна до самопожертви; рішуча і розсудлива; смілива й самовіддана; патріотка; спроможна на сильні почуття кохання. цитати до образу орисі: "вродливого личенька риси і елегантні, й шляхетні; в чорних, стиснутих трохи бровах криється непорушна воля й відвага; карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем; на мармуровім чолі лежать недитячі думи, хоч у виразі уст лишається дитяча краса" характеристика: саме орисі належить здійснити повиг - підірвати порохові склади фортеці. душа орисі страждає, бо у час найвищого випробування поряд з нею немає її коханого антося, а його поява у стані ворогів спричинює подвійну муку. у душевному сум'ятті, що охоплює дівчину, відданість україні переважає над почуттям кохання. в образі орисі автор змалював характер романтично цілісний, здатний на самопожертву в ім'я суспільних ідеалів.образ антося корецькоговиріс він у козацікій родині завісних, виховався на українських традиціях, сприйняв усім серцем мораль навого . силою обставин він потрапляє до свого природного середовища, дізнається про свій спадок і щляхетсякі привілеї.магнат чарпецький, його дядько по матері, лукаво переконує нащадка вельможного роду корецьких "прийти до стерна уряду" і преконати "туманніючу в мороці неуцтва шляхту зректися цього братовбивчого рабування", "не видирати від оборонців своєї країни їх права", "не знущатися над їх святою вірою".у спілкування з родовитою шляхтою з'ясовується омана. одурений у своїх найщиріших помислах і почуваннях антось, на щастя, зустрічає вдруге ту, з котрою готовий розділити і любов, і смерть.усвідомлення козацької правоти, любов до орисі диктують йому лицарський вибір - чесну смерть за ідеали, в яких його виховали, за вірй, яку прийняв усім серцем.антось: романтик; здатний до самопожертви; мужній; рішучий; спроможний на сильні почуття; шляхетній, вдячний; вірний присязі; справедливий, чесний.
З усною народною творчістю більшість з нас знайомляться в ранньому дитинстві – ще в колисці. Мами співають нам колискові пісні, бабусі розповідають казки.
Усна народна творчість – це величезна скарбниця мудрості, зібрана століттями. Всі твори передавалися з вуст в уста, а кожна людина запам’ятовувала їх так, як вважала за потрібне, як дозволяли здібності і талант. Цим і пояснюється різноманітність фольклору. Творчість нашого народу вважається невід’ємною частиною світової культури, а також має важливе пізнавальне та естетичне значення.
У творчості народу знайшли своє місце різні сторони його життя. Як багато пісень, віршів, прислів’їв було створено на тему праці, здоров’я, освіти, господарства і навколишнього світу. У прислів’ях і приказках в стислій формі відображена багатовікова мудрість народу. Але стислість не робить їх зміст менш глибоким. Уміння правильно і до місця вживати їх робить нашу мову живою і цікавою.