1. Є люди, які не лише на словах люблять природу і готові її захищати. Двоє хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” своїм мужнім вчинком показали, як треба любити природу.
Сюжет оповідання простий і трагічний. Старий лось вийшов із заповідного лісу на берег річки. Стояв чудовий зимовий ранок.
Обережно ступаючи по льоду, лось наблизився до ополонки. Не встиг він напитися води, як крига під ним тріснула. Лось опинився у крижаній пастці.
Мисливець, який із кущів гав за лосем, і не подумав до бідолашній тварині.
Лось
втрачав сили. Він бився у крижаній воді серед уламків льоду. Хлопчиків, які вийшли на берег річки, ця картина вразила. Вони мали лише сокиру і велике бажання до тварині.
Хлопчики почали рубати сокирою кригу в напрямку ополонки. Робота ця була важкою і небезпечною, але іншого шляху до порятунку лося не було.
Можна лише уявити, якими щасливими почували себе хлопчики, коли врятований ними лось вийшов на берег. їм навіть здалося, що могутній звір якось дивно і з вдячністю поглянув на своїх рятівників. Потім повільно пішов до заповідного лісу. Та не встигли хлопчики порадіти, що все добре скінчилося. Гучний постріл
обірвав тишу зимового ранку.
2. Олеся називають диваком, тому що, він був не такий як усі. У нього була розвинена уява, він завжди мріяв. А коли на уроці вони мали малювати горщик, він завдяки своїй уяві, замисть цього він намалював дятла. Через це всі називали його диваком.
Это лето было самым запоминающимся летом в моей жизни. Его я провел в родном городе со своими лучшими друзьями. Погода была просто прекрасная: яркое солнце и теплый воздух, почти не было дождей. Днём мы обычно играли в футбол, волейбол , баскетбол, а вечером наперегонки на велосипедах ехали к речке. Уходили на улицу с рассветом и возвращались лишь под закат, весь день проводили на свежем воздухе.
Очень запомнилось, то как мы с родителями пошли в поход, в лес: там мы пели песни у костра, ловили рыбу, спали в палатках, жили бок о бок с природой.
За это лето я узнал много хороших ребят из своего двора, мы с ними сдружились. Среди них была очень милая девочка, кажется, я понравился ей. К сожалению, она уехала в середине лета ,но обещала вернуться.
А в августе мы с родителями полетели в Санкт-Петербург. Я впервые увидел этот замечательный город. Мы ходили на множество экскурсий , смотрели выставки картин, скультур. Были в театре на пьесе "Гамлет",я, конечно, не всё понял, но игра актеров мне очень понравилась. Мы сделали очень много фотографий с красивыми старинными зданиями и церквями. Больше всего мне Зимний Дворец и Петергоф, особенно сады и фонтаны. Мы так же были на корабле Аврора, родители сказали, что когда-то было очень важное событие, связанное с этим судном.
Этим летом мне не приходилось скучать -я научился ездить на лошади, научился играть на гитаре простые песни, ещё мы с отцом летали на вертолете и плавали на катере.
Но помимо развлечений, я очень много прочитал. Читал разные рассказы: о дружбе, о любви, о простой жизни, животных. А ещё читал о строении человека, о странах и народах, об устройстве автомобилей и техники. Поэтому я думаю, что я не только весело провел это лето, но ещё и с пользой и теперь имею много важных для меня знаний.
Ещё этим летом у меня появился новый друг. Дедушка привез мне маленького черненького щенка. Он, конечно, ещё мал, но у него очень умные глаза и он очень много понимает,я обучил его простым командам. Он даёт лапу, ложится, садится, лает. Но и не главное. Главное - что верный и преданный мне.
1. Є люди, які не лише на словах люблять природу і готові її захищати. Двоє хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” своїм мужнім вчинком показали, як треба любити природу.
Сюжет оповідання простий і трагічний. Старий лось вийшов із заповідного лісу на берег річки. Стояв чудовий зимовий ранок.
Обережно ступаючи по льоду, лось наблизився до ополонки. Не встиг він напитися води, як крига під ним тріснула. Лось опинився у крижаній пастці.
Мисливець, який із кущів гав за лосем, і не подумав до бідолашній тварині.
Лось
втрачав сили. Він бився у крижаній воді серед уламків льоду. Хлопчиків, які вийшли на берег річки, ця картина вразила. Вони мали лише сокиру і велике бажання до тварині.
Хлопчики почали рубати сокирою кригу в напрямку ополонки. Робота ця була важкою і небезпечною, але іншого шляху до порятунку лося не було.
Можна лише уявити, якими щасливими почували себе хлопчики, коли врятований ними лось вийшов на берег. їм навіть здалося, що могутній звір якось дивно і з вдячністю поглянув на своїх рятівників. Потім повільно пішов до заповідного лісу. Та не встигли хлопчики порадіти, що все добре скінчилося. Гучний постріл
обірвав тишу зимового ранку.
2. Олеся називають диваком, тому що, він був не такий як усі. У нього була розвинена уява, він завжди мріяв. А коли на уроці вони мали малювати горщик, він завдяки своїй уяві, замисть цього він намалював дятла. Через це всі називали його диваком.