Я знав від друзів по роботі, що цей директор — кар'єрист На підлабузницькій підлоті Надвидатний розвинув хист. Вмостившись вигідно за «пультом», Він діяв методом старим: Служив лиш культикам і культам І їхнім дамам дорогим. Він по шкалі номенклатурній, Що склалась в культовій порі, Містив одних в тісні конури, Других — у люкси нагорі... — Ну що ви! Всяке є насіння І всякий сорт працівників. А ви ж — начальник управління Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон, Там і він, як Ціцерон. Лиш підійде до контори — Клич негайно всіх на збори! ...Трішки щось про Занзібар, Кілька слів про чорний пар. Знов торкнеться, після зябу, Міжнародного масштабу... А на той, он, ХТЗ, Що не оре й не везе, А стоїть з обдертим боком, Він не кине навіть оком. Кожним словом — дзень та брень, Не цікавиться лишень, Чи тут мають трактористи Де спочити і поїсти.
Учому полягає значення історичної пам'яті для кожної людини без історичної пам'яті немає людини - представника народу, нації. людина без історичної пам'яті - це суто біологічний об'єкт, істота, що живе "тут і зараз". може, їй так зручно, але як же бути з длинною чередою предків, які жили до цієї людини? я вважаю, що не вивчати історію, не пам'ятати її - обначає предати пам'ять предків. історичні факти можуть бути і неприємними для нас теперішніх, але ж це - наша історія. недарма наші предки так уважно слухали кобзарів та лірників. думи та історичні пісні давали простим селянам змогу дізнаватися про історичні події, діяння славетних людей та народних героїв, відчути свою причетність до історії. тільки та людина, що усвідомлює себе нащадком величезної кількості людей, що жили роки, десятиріччя, століття, тисячоліття тому, може вважатися справжньою людиною, яка пам'ятає, звідки вийшла. сучасній людині дуже важливо відчувати себе частинкою славного народу, нащадком славних людей, спадкоємцем багатої культури, продовжувачем традицій, які сягають корінням у сиву давнину.
Я знав від друзів по роботі,
що цей директор — кар'єрист
На підлабузницькій підлоті
Надвидатний розвинув хист.
Вмостившись вигідно за «пультом»,
Він діяв методом старим:
Служив лиш культикам і культам
І їхнім дамам дорогим.
Він по шкалі номенклатурній,
Що склалась в культовій порі,
Містив одних в тісні конури,
Других — у люкси нагорі...
— Ну що ви! Всяке є насіння
І всякий сорт працівників.
А ви ж — начальник управління
Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон,
Там і він, як Ціцерон.
Лиш підійде до контори
— Клич негайно всіх на збори!
...Трішки щось про Занзібар,
Кілька слів про чорний пар.
Знов торкнеться, після зябу,
Міжнародного масштабу...
А на той, он, ХТЗ,
Що не оре й не везе,
А стоїть з обдертим боком,
Він не кине навіть оком.
Кожним словом — дзень та брень,
Не цікавиться лишень,
Чи тут мають трактористи
Де спочити і поїсти.