Олеся Запорожець. Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами". "Як гарно ти пахнеш люистком!" "Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди". Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..." Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен. -а в чому ж? -У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки" "О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"
2. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». «Ноги ставали міцнішими, пружніли м’язи , і вже не доводилося весь час думати:як добре великим і сильним – їх ніхто не штовхає… Мама потім не могла ніяк повірити, що хлопець сам себе вилікував…». Ці слова – характеристика… В: Славка Беркути
3. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Назвати місто , яке так описано в повісті: « … І попливло місто із схилів Княжої гори, як ріка рушило на долини і пагорби, убрало їх у каміння. У чорні брами на Ринковій площі вступають у дивних шатах горожами. В аптеці на Ставропігійській у мідному важкому начинні товче сухі зіллиська, схожий на ченця аптекар. Вулицею котиться віз із оббитими колесами…» Б: Львів
4. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Кульмінацією у творі Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є: В: поєдинок на шпагах Юлька та Славка
5. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути», розчарувався у своєму батькові через те, що: В: той скористався чужою працею, видавши її за свою
6. О. Довженко «Ніч перед боєм». За жанром твір О. Довженка: Г: оповідання
7. О. Довженко «Ніч перед боєм». Ідея твору «Ніч перед боєм»: В: возвеличення героїзму, мужності, патріотизму українців під час Великої Вітчизняної війни
8. О. Довженко «Ніч перед боєм». У цитаті «…про вас пишуть у всіх газетах як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид, пробачте, і маленькі…» схарактеризовано: В: Петра Колодуба
9. О. Довженко «Ніч перед боєм». До війни командир Колодуб працював: А: садівником
10. О. Довженко «Ніч перед боєм». «Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою» - це характеристика: А: діда Савки
11. О. Довженко «Ніч перед боєм». Платон Півторак і дід Савка загинули: А: перевернувши човен із фашистами
12. О. Довженко «Ніч перед боєм». Іван Дробот – це: Б: онук діда Савки
Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами".
"Як гарно ти пахнеш люистком!"
"Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди".
Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен.
-а в чому ж?
-У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки"
"О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"