Питання до біографії О.Стороженка:
1. Який час припадає на літературну діяльність О.Стороженка? (Відповідь: суперечливий час розвитку України в суспільно-політичному, духовному та економічному сенсі, час боротьби уярмленого селянства проти кріпацтва, час національно-культурного пробудження)
2. Чиї традиції продовжує письменник? (Відповідь: М.Гоголя, Г.Квітки-Основ’яненка)
3. Які загальні теми підіймає автор оповідань? (Відповідь: історичні події, народні повір’я, бідність і багатство, побут селян та козаків, суперечності кріпацтва, аморальна поведінка панства та ін)
4. На якій мові друкувався Олекса Стороженко й чому? (Відповідь: українська, російська – пов’язане з Валуєвським циркуляром, коли більш частина друкування на українській мові була припинена)
5. Де народився О.Стороженко, де пройшли його дитячі роки? (Відповідь: О.Староженко народився в селі Лисогори на Чернігівщині, дитячі роки – на Полтавщині)
6. Хто став натхненням для подальшого розвитку письменницького таланту у Стороженка? (Відповідь: Микола Гоголь, коли сказав, що писати треба для того, щоб поділитись почуттям, а не для змагання)
7. Яку посаду займав О.Стороженко? (Відповідь: Олекса Стороженко був слідчим, що теж вплинуло на його творчість, закінчив кар’єру статським радником)
8. Як помер письменник? (Відповідь: О.Стороженко впав в холодну воду, пошкодив ногу, раптово помер)
9. Після якого твору прийшла його відомість? (Відповідь: В 1857 р. О.Стороженко прославився своїм твором «Братья-близнецы»)
10. На чому грунтовалися деякі оповідання О.Стороженка? (Відповідь: гуморески, уснопоетичні мотиви (фольклор), прислів’я та приказки стають ґрунтом для оповідань)
11. Що відокремлює письменника від інших письменників того часу? (Відповідь: романтичний пафос оповідань, романтизація дійсності, ліричність)
12. Назвіть декілька відомих творів О.Стороженка (Відповідь: «Марко Проклятий» (не закінчено), «Закоханий чорт», «Вчи лінивого не молотом, а голодом», «Два брати» та ін)
І як тільки він оглянувся, так і все щезло. Не стало ні бурі, ні крику в лісі, знов зробилося тихо й темно, і побачив він, що стоїть на тому самому місці, де заснув. І в руках в нього немає квітки папороті. Дядько догадався, що її чорти вкрали. Але й забрали вони од нього і розум, бо од тих пір ходив він як дурний, і так і помер.