Жанр твору: оповідання Тема твору: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи. Ідея твору: возвеличення доброти, щирості,милосердя та засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення. Основна думка: 1) «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття; 2) «Суд без милості тому, хто сам не творить милості». Проблеми, розкриті у творі: керівник і народ; милосердя і користь; гріх і покаяння; добро і зло;
Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства . —————————————————————
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.
Це питання є досить неоднозначе, тому й відповідь,певно, що є декілька обширною. Взагалі, спочатку треба зрозуміти і відповісти собі на питання:" Що ж воно таке є, ота культурна спадщина?" По суті, це всі людські надбання, але певно тут йдеться саме про мистецькі. Звичайно, усі культурні надбання наклали слід на нашому існуванні. Усе, що було створено, так чи інакше, змінило світосприйняття багатьох наших предків, і деякі речі продовжують змінювати і нас. Пам'ятники культури, без сумніву, є важливим елементом нашого життя. Вони у багатьох аспектах формують нашу особистість з нашого народження, зароджують у нас любов до прекрасного, пробуджують якісь почуття.
Тема твору: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи.
Ідея твору: возвеличення доброти, щирості,милосердя та засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення.
Основна думка:
1) «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;
2) «Суд без милості тому, хто сам не творить милості».
Проблеми, розкриті у творі: керівник і народ; милосердя і користь; гріх і покаяння; добро і зло;