Розділи:
Конкурс проектів
Заходи
Рада з питань молодіжної політики при міському голові
Стипендія Миколаївського міського голови та Миколаївської міської ради
Заходи
ОНОВЛЕНО 08.03.2020
В Миколаєві відбувся ХХІ конкурс Шевченківської поезії «Заповіт»
9 березня, за підтримки управління молодіжної політики Миколаївської міської ради, у Будинку вчителя відбувся ХХІ-й конкурс Шевченківської поезії "Заповіт". Конкурс відкрили голова оргкомітету, голова обласної організації Народного Руху України Юрій Діденко, Сергій Гололобов та Віра Марущак.
Під час урочистого відкриття конкурсу, організатори привітали усіх учасників та наголосили на тому, що поезія видатного митця Тараса Шевченка залишається актуальною більше століття. Вона сприяла встановленню української нації у найскладніші часи нашої історії. І нині вона гуртує українців. Тарас Шевченко завжди був попереду всіх у боротьбі за українську державу. Своїми безсмертними віршами утверджує вільну, незалежну Україну.
Конкурс "Заповіт-2020" традиційно відбувався у двох залах одночасно. Старшу групу оцінювало: журі в складі голови Юрія Діденка – президента фонду «Дітям України», голови обласної організації Народного Руху України, Сергія Гололобова –керівника управління культури Вітовської райдержадміністрації, Віри Марущак – голови спілки письменників Миколаївської області.
Молодшу групу оцінювало журі в складі: Леоніда Дудюка –кандидата філологічних наук, Ірини Бабич – заступника виконавчого директора фонду «Дітям України», Ігоря Черпіти поета, заступника голови обласної організації Народного Руху України.
В конкурсі взяли участь близько 120 учасників з міста та області. Також були представлені ліцеї та заклади вищої освіти. Серед глядачів були військовослужбовці частин розміщених в місті.
1) з позитивними емоціями; Матір (мама, ненька): … Слово мамо. Великеє, Найкращеє слово!; Тяжко матір покидати / У безверхій хаті. Батько і син: Утни, батьку, орле сизий! Сини мої! орли мої!. Встануть сердеги працювати, / Корови підуть по діброві, / Дівчата вийдуть воду брать, / І сонце гляне, — рай та й годі; А тим часом / Виросла могила, А над нею орел чорний / Сторожем літає, / І про неї добрим людям / Кобзарі співають, / Все співають, як діялось, / Сліпі небораки, — / Бо дотепні…; Попідтинню сіромаха / І днює й ночує; / Нема йому в світі хати…; Ярема гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить, / Не знав, нагинався….
Великомучениця ( крім християнської традиції, є ще й авторське шанобливе ставлення до жінки, жінки-матері): А ти, Великомученице? / Села минаєш, плачучи вночі.
Вдова А ти, моя Україно, / Безталанна вдово; Плач, Украйно! / Бездітна вдовице!; А ти гріх мій спокутуєш / В людях сиротою, Безбатченком!..”; Ледащо (ледащиця), цокотухи, пройдисвіт … Люде серця не побачать, /А скажуть — ледащо!; А моя десь, ледащиця, / За морем блукає; Бодай же вас, цокотухи,та злидні побили..; І горе, і море, де перше витав, де ватагу пройдисвіта / Водив за собою.
Объяснение:
