У Тараса Шевченка була доля одна не з легких , але він впорався й став для нас великим Кобзарем. У бідного Тарасика мати померла перша у 1823 році , а батько через два роки. Коли помер батько то мачуха його вигнала.Ставша служником пана Енгельгардта , Тарас переїхав до Петербурга там він познайомився з художником І.Сошенком. завдяки йому хлопець вийшов до передової інтелегенції й на мою думку це йому до його викупили з кріпацтва. Я гадаю , що на честь цього великого треба влаштовувати вечори де будуть проходити розповіді про минуле та тяжке поета та художника.
Образ Зоськи з роману Підмогильного "Місто" На відміну від Надійки, яка для Степана Радченка уособлювала його минуле, його зв'язок з рідним селом, Зоська — це типова городянка. Зоська допомагає Степану утвердитися, адаптуватися у місті. Саме під час життя з нею Степан розвивався: почав багато читати, відвідувати виставки, музеї, театри, лекції, багато працював. Вони познайомилися, коли Степан купував лотерейний квиток. Зоська приваблює Степана своєю неприступністю. Степан захоплюється Зоською, бо вона жвава, невгамовна та непередбачувана. Він залицяється до неї, дарує їй квіти, цукерки, водить до кіно й театру. Степан робить її своєю коханкою, і Зоську цей статус пригнічує. Вона на межі зриву, бо Степан буває грубим з нею, а потім і зовсім рве з жінкою, фліртуючи на її очах з балериною Ритою - і це після того, як день тому пропонував Зосі одружитися. Жінка не витримує жорсткого розриву і наприкінці романа помирає.
