Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
І розділ. Дядько Кирило в житті Климка.
1. Далека дорога Климка.
2. Дядько Кирило приютив сироту.
3. Барак на залізничній станції.
4. Воєнне лихоліття.
5. Загибель дядька Кирила.
6. Хлопець залишився один.
7. У дорозі зустріч з чехом-солдатом.
8. Продовження свого шляху.
ІІ розділ. Аптекар Бочонок та його дружина.
1. Восьма доба в дорозі.
2. Бочонок – станційний аптекар.
3. Співчуття Климкові від чоловіка.
4. Бомба влучила в барак.
5. Грядка з картоплею для голодного Климка.
6. Жадібна дружини аптекаря.
7. Аптекар дає гроші.
8. Сухарі з червами від Бочонихи.
9. Климко сам рятується від втоми та голоду.
10. Містечко на пагорбі.
11. Знову степ і степ.
ІІІ розділ. Друзі Климко і Зульфат допомагають учительці з немовлям.
1. Курінь на баштані.
2. Спогади про згарище барака.
3. Притулок у ваговій на шахтній сортувальниці.
4. Зульфат Гарєєв – давній товариш.
5. Італійці шукають їжу.
6. Голод у краї.
7. Ґвалт на базарі.
8. Зустріч з Наталією Миколаївною.
9. Хлопці допомагають вчительці з дитиною.
10. Климко вирішив піти по сіль.
11. На баштан прийшов жовтень.