Батьки Павлуся («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата з садочком і левадою». «…І шанували, і пестували вони того одинчика!» Наймити Павлуся («Наймит-парубок ще молодий, працьовитий, непитющий, а наймичка — теж чесного роду, осталась бідною сиротою, і покійниця прийняла її до себе, як рідну дитину»)Дружина Павлуся – «Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет… І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»
