. Я вважаю, що релігія дуже допомагає по-справжньому праведним людям зберегтися в нашім суспільстві, подібно діамантам, які сіяють у купі каменів, ще не покрившись пилом і брудом.
Саме такі люди вірять у духовне відродження суспільства й саме завдяки їм нас ще можна врятувати від моральної деградації. Коли пишеш про любов і милосердя, мимоволі згадуєш поїздку в міському транспорті в годину пік. Це видовище жахає. Юрба народу з перекрученими злістю особами влітає у відкриті двері, давлячись і штовхаючись. Ця картина прекрасно ілюструє «любов» друг до друга й безкорисливе «бажання до Що ж отут говорити про безкорисливість? Про нього не може бути й мовлення. Допускаю, що люди можуть допомагати родичам і друзям, але я дуже рідко гаю цю картину серед незнайомих один з одним людей. Все це змусило задуматися мене над питанням: «Чому?» Щоб вилікувати від хвороби, треба знати її причину.
Любов , чесність, милосердя - без цих чеснот померає людська душа.
Не потрібно зраджувати своїм принцрпам, але при цьму не бути жорстоким і байдужим до людей, які потребують твоєї до
Мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. Не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. Така зможе до багатьом іншим. В нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.
Але без чесності жодний не зможе стати Людиною. Часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. Лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за людяність, милосердя та відданість своїй мрії.
Не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю.
Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні учні поводитися з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми тобто про ввічливість.
Ввічливість – це мистецтво людського спілкування.
Ввічливість - це вміння делікатно, люб’язно ставитися до людей, які нас оточують. Протягом цього Тижня ввічливості ви більше дізнаєтеся про правила ввічливої поведінки.
Всі ви будете вчитися доброти, вміти осмислювати свої вчинки, розрізняти “що погано і що добре”.
Не лише дітям, а й багатьом дорослим людям хочеться. Щоб усі їхні друзі, і всі сусіди, і навіть зовсім незнайомі перехожі завжди ставилися до них уважно, по-доброму, завжди любили й поважали їх. Щоб ніхто-ніхто не робив їм зауважень. Весь секрет у тому, що тільки до ввічливої, вихованої і доброї людини сторонні люди ставляться по-доброму. Тільки таку людину всі люблять, поважають. Ми зібралися сьогодні для того, щоб більше довідатися про правила культурної поведінки, про ввічливість, навчитися користуватися ввічливими словами. ЛІСОВІ УРОКИ ВВІЧЛИВОСТІ До мене тихо постукали. - Вибачне... – сказав, заглядаючи, Гномич – онук. – Ви, здається, втомилися? Як бачите, мої друзі, три мудрих_премудрих гноми майже вилікувалися від неввічливості.