Будь ласкааа , до іть. Пригадайте поезію Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати...». Що в її змісті, на вашу думку, загальнолюдське, а що — національне? будь ласка напишіть
у вірші Т.Г.Шевченка "Садок вишневий коло хати..."
Національним є: згадка про те, що біля хати росте вишневий садок; співають ідучи дівчата (ну, недаремно ж українців вважають найспівучішою нацією); сім"я вечеря коло хати, мати хоче научати, так соловейко не дає ( згадка про соловейка дуже символічна саме для України).
Загальнолюдським є: плугатарі з плугами (думаю, що таким знаряддям праці користувалися в будь-якій сільськогосподарській країні), матері вечерять ждуть ( виховання дітей, піклування про сім"ю - притаманне будь-якій нації), саме догляду за дітьми і присвячена наступна цитата з твору: "Поклала мати коло хати/ Маленьких діточок своїх;/ Сама заснула коло їх.."
Рік, середина літа. Ось уже 26 днів як оточене місто Учтурфан – одне з міст на теренах Кашгару. Близько тридцяти тисяч китайських вояків і десяти тисяч калмицьких бусурманів на чолі з лютим проводирем на ймення Чі Лінг, вчинивши в навколишніх селах безжальну (аж до дітовбивства!) різанину, оточила місто. На місто було спрямовано п'ять гарматних залпів. Аби якось сповістити про себе в Кашгарі, дізнатися, що діється довкола, часом з міста вислизали гінці, та вони потрапляли до рук дозорців. Гінці нічого не виказували, тому їх вбивали, а їхні голови, настромлені на списи, виставляли так, щоб з фортеці було видно. Це страшенно гнітило обложених мусульман, які все сподівалися на підмогу з Кашгару. Мусульмани б одважно кинулися в бій, та потерпали від браку гармат, а не діждавшись підмоги, могли загинути з голоду. На двадцять сьомий день облоги Чі Лінг, піднісши білі прапори, й припинивши стрілянину, направив свого посланця до міста. Посланець прив'язав до каменя листа й перекинув на той бік твердині. Лист дали міському старшині Аладжі-беку. Багато нетерплячих довідатися про зміст листа прийшли до дому Аладжі-бека. Та Аладжа-бек відніс листа муллі шейху Іззету-Аті. Люди зібралися й біля теккіє, чоловічого монастиря. Іззет-Ата прочитав листа й наказав скликати на раду вчених, емірів та інших поважних людей міста. Із зет-Ата сказав людям, що не слід сподіватися від ворога гарних новин. Він пообіцяв розповісти про зміст листа після наради.
Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної. Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами. Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність. Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».
Відповідь:
Моя особиста думка:
у вірші Т.Г.Шевченка "Садок вишневий коло хати..."
Національним є: згадка про те, що біля хати росте вишневий садок; співають ідучи дівчата (ну, недаремно ж українців вважають найспівучішою нацією); сім"я вечеря коло хати, мати хоче научати, так соловейко не дає ( згадка про соловейка дуже символічна саме для України).
Загальнолюдським є: плугатарі з плугами (думаю, що таким знаряддям праці користувалися в будь-якій сільськогосподарській країні), матері вечерять ждуть ( виховання дітей, піклування про сім"ю - притаманне будь-якій нації), саме догляду за дітьми і присвячена наступна цитата з твору: "Поклала мати коло хати/ Маленьких діточок своїх;/ Сама заснула коло їх.."
Пояснення: