ответ:Андрій Чайковський «За сестрою» план до твору
Історія села івки, розповідь про славний рід Судаків.
Напад татар на село.
Втеча Павлуся на татарському коні
Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро;
Татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні;
Визволення бранців івчан і батька Степана;
Ганна у неволі
Сміливий вчинок Павлуся
Небезпечні мандри на пошуки сестри.
Зустріч з сестрою. Воля або смерть.
Повернення в Україну.
Чайковський «За сестрою» план по розділам
“За сестрою” план 1 розділу
Розповідь про село івку
Розповідь пр сімю Судаків
Татари спалили івку
Загибель та взяття в полон івчан
Втеча Павлуся від загарбників.
“За сестрою” план 2 розділу
Опис степу
Розповідь про Свиридову могилу
Знайомство з козаком Семеном Непорадним.
Зустріч Непорадного з Павлусем.
Опис побуту і дозвілля козаків.
Зустріч Павлуся з братом Петром.
Рішення про наступ на татар.
“За сестрою” план до 3 розділу
Прихід татарина до козацького табору
Непорадний спіймав татарина, врятувавши козаків.
Сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою
Хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.
Козаки йдуть у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.
“За сестрою” план до 4 розділу
Розмова Павлуся з Петром перед битвою.
Битва козаків з татарами.
Перемога козацтва, взяття в полон Мустафа-ага.
Воля полоненого татарина
“За сестрою” план до 5 розділу
Звільнення Степана Судака від татарських пут та його до іншим бранцям.
Втеча полонених івчан від татар,
Зустріч Степана із синами.
Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Шлях Павлуся на південний захід — до Криму.
“За сестрою” план до 6 розділу
Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Сутичка між Харцизом і хлопцем.
Карий продає Павлуся татарським купцям.
Суд Гусейна над Карим.
“За сестрою” план до 7 розділу
Розмова Павлуся із Сулейманом про вірування татар і українців.
Приїзд Павлуся до купця Сулеймана, сутичка з Мустафою.
Невдала втеча Павлуся.
Відміна кари за втечу через приїзд мули від Девлет-гірея.
“За сестрою” план до 8 розділу
Павлусь у Бахчисараї на дворищі Девлет-гірея.
Слуги Девлет-гірея розшукують Ганнусю.
Зустріч брата і сестри.
Тимчасове розлучення Павлуся і Ганнусі.
“За сестрою” план до 9 розділу
Перебування Павлуся і Ганнусі у дворищі хана, поки той шукував сина.
Девлет-гірей їде з сином додому.
Воля брату і сестрі.
Прохання Павлуся перед Девлет-гіреєм про звільнення Остапа Швидкого
Повернення на Україну
- Знаєш, в мене так серце крається... Можна я тобі розповім?
- Звісно! Кажи, скільки душа запрагне.
- Не можу більше нести це на серці. Я образила свого сусіда по парті, а він всього - навсього хотів до мені. Тепер ми посварилися, і я не знаю,що робити...
- Ну... Обов"язково попроси пробачення! В нього ж серце не камінь, пробачить.
- Думаєш? А якщо не пробачить?
- Помиритесь ви, це точно! Не хвилюйся так!
- Дякую тобі! Мені аж полегшало та душа радіє.
- На здоров"я, звертайся, якщо що.
Объяснение:
Дата Подія
25 листопада 1838 Народився в Стеблеві, в сім’ї сільського священика.
1845 Івана віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Вивчив латинську, грецьку та церковнослов’янську мови, гарно навчався.
1853 Вступив до Київської духовної семінарії. Захоплювався творами Т.Шевченка, О.Пушкіна та М.Гоголя.
1855 Працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов’янської мови, арифметики та географії.
1861 Вступає до Київської духовної академії. Самотужки вивчає французьку й німецьку мови, читає класику літератури.
1865 Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри. Пише повість «Дві московки»,«Панас Круть», велика стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності».
1865—1866 Викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії.
1866—1867 Викладає в гімназіях Каліша.
з 1873 Працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, і очолює гурток прогресивно настроєних учителів, пропагує українську літературу, потрапив під таємний нагляд жандармерії.
1874 Роман «Хмари»
1875 «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти».
1878 «Микола Джеря»
1879 «Кайдашева сім’я»
1880 «Бурлачка»
1884 «Старосвітські батюшки та матушки»
1885 Йде у відставку й переїжджає до Києва, де присвячує себе літературній праці.
1888 Оповідання «Пропащі»
1890 «Афонський пройдисвіт»
1892 Казка «Скривджені»
1893 Повість «Поміж порогами»
1906 Статті «Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка» та «Українська поезія»
15 квітня 1918 Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду. Похований на Байковому кладовищі.