Я знав від друзів по роботі, що цей директор — кар'єрист На підлабузницькій підлоті Надвидатний розвинув хист. Вмостившись вигідно за «пультом», Він діяв методом старим: Служив лиш культикам і культам І їхнім дамам дорогим. Він по шкалі номенклатурній, Що склалась в культовій порі, Містив одних в тісні конури, Других — у люкси нагорі... — Ну що ви! Всяке є насіння І всякий сорт працівників. А ви ж — начальник управління Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон, Там і він, як Ціцерон. Лиш підійде до контори — Клич негайно всіх на збори! ...Трішки щось про Занзібар, Кілька слів про чорний пар. Знов торкнеться, після зябу, Міжнародного масштабу... А на той, он, ХТЗ, Що не оре й не везе, А стоїть з обдертим боком, Він не кине навіть оком. Кожним словом — дзень та брень, Не цікавиться лишень, Чи тут мають трактористи Де спочити і поїсти.
Вірш В. Сосюри "Васильки" належить до лірики В-філософської.
Вірш В. Сосюри "Васильки" належить до лірики В-філософської, оскільки в ньому автор задумується над глибинними питаннями життя і долями людей. У вірші піднімається тема вічного кола життя та смерті, яка є однією з основних філософських проблем.
Автор звертається до природи, конкретно до васильків, які символізують красу та надію. Він наголошує, що навіть після загибелі тіла, душа живе й продовжує своє існування в іншому світі. Це дає нам загальнолюдську відповідь на питання про сенс життя і його продовження після смерті.
Таким чином, вірш "Васильки" можна віднести до філософської лірики, оскільки через поетичні образи автор розглядає великі життєві питання, спонукаючи читача задуматися над ними.
Я знав від друзів по роботі,
що цей директор — кар'єрист
На підлабузницькій підлоті
Надвидатний розвинув хист.
Вмостившись вигідно за «пультом»,
Він діяв методом старим:
Служив лиш культикам і культам
І їхнім дамам дорогим.
Він по шкалі номенклатурній,
Що склалась в культовій порі,
Містив одних в тісні конури,
Других — у люкси нагорі...
— Ну що ви! Всяке є насіння
І всякий сорт працівників.
А ви ж — начальник управління
Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон,
Там і він, як Ціцерон.
Лиш підійде до контори
— Клич негайно всіх на збори!
...Трішки щось про Занзібар,
Кілька слів про чорний пар.
Знов торкнеться, після зябу,
Міжнародного масштабу...
А на той, он, ХТЗ,
Що не оре й не везе,
А стоїть з обдертим боком,
Він не кине навіть оком.
Кожним словом — дзень та брень,
Не цікавиться лишень,
Чи тут мають трактористи
Де спочити і поїсти.