Серній Стеценко та Дмитро Омельчук - друзі-однокласники, які їдуть до села Юрківка, де живе бабуся Дмитра, або просто Митька.
Від свого нового знайомого Василя вони дізнаються, що у лісовому озері живе таємниче доісторичне чудовисько, і як доказ показав хлопцям шматок бурштину, який він знайшов там же.
Хлопці вирішили сфотографувати чудовисько, почавши щоночі його вистежувати. І от, то дивні звуки, то сліди, то пір'я, усе це справило на них враження та докази існування звіра. Вдень вони бігали до бібліотеки та читали багато книжок про динозаврів. От і вирішили хлопці назвати чудовисько Митькозавром на честь Митька. Однак, вкінці твору, під час чергового вистежування звіра, ним виявився Василь, який начепивши на себе різну бутафорію ледь не потонув у озері, а хлопці його врятували. І, коли Василь почав з них сміятися, то вони йому, на диво Василя, подякували. Бо завдяки йому вони дізнались багато цікавого та полюбили біологію.
Объяснение:
– Привіт, Олеже!
– І тобі, Дмитро!
– А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати.
– Чому?
– Так він мови ще як слід не вивчив!
– А в Грузії як розмовляють?
– Тю, Олеже, ти смішний! Його рідна мова – грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.
– Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова – українська…