Объяснение:Карпенко Карий – справжній заслужений корифей української літератури та мистецтв. Він був не тільки талановитим літератором, але й ерудитом. Його твори захоплюють українців не одне покоління, а його ім’я стало видатним.
Іван Карлович Тобілевич, саме таке справжнє ім’я у К. Карого, народився в сім’ї приказчика та кріпачки. Тільки згодом її чоловік викупив у пана Золотніцького свою дружину. В родині було 4 дітей, і майже всі стали відатними українцями. Його братами були Панас Саксаганський та Микола Садовський.
К. Карий був одружений
двічі – перший раз на Надії Тарковській, а другий на Софії Дитковській. Перша дружина народила 3 дітей, але згодом померла від хвороби, від неї залишився родовий хутір Тарковський, де письменник проводив багато часу. Друга дружина була творчою людиною, дуже піклувалась ним й допомагала в письменництві. Де саме вони познайомились достеменно невідомо, історія сберегла те, що вона була артисткою театра, та народила йому ще 2 дітей.
Разом зі своїм давнім другом Марком Кропивницьким, організували драматичний театр українських корифеїв. З Кропивницьким їх звела доля, ще коли вони працювали чиновниками, тоді й зародилася
ідея майбутньої співпраці. Згодом Карпенко Карий сам грав в п’єсах свого друга, а той у його на сцені театру. Головними нероями его п’єс ставали прості люди, які попадали в скрутне становище та не могли давати хабарів. Тема хабарництва була йому дуже близька, бо він сам служив секретарем в поліції Єлисаветграда. Кожен день перед ним проходили арештанти, підлабузники, чесні селяни та брехуни. За час роботи в поліції йому так остогидла людська підлість, що він почав виливати на папері свої почуття.Почитай и випиши самое главное и интересное
Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, а музика і поезія вже були біля мене.
Объяснение: