Характеристика Сашка “Зачарована Десна” Сашко – головний герой автобіографічної повісті Олександра Довженка “Зачарована Десна“. Оповідач у зачарованій Десні – сам письменник, який виступає , як автор, як герой твору – Сашко.
Одна за одною в повісті спливають розповіді, які починаються с перших спогадів маленького селянського хлопчика за ім’ям Сашко. Цей маленький селянин, незважаючи на те, що в нього був реальний прообраз, втілив в собі кращі риси українських дітей. Сашко зізнається у любові до тварин: «Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі…», крім того, від дуже полюбляє природу, життя яко гає на вулицях та околицях свого села. Хлопець дуже часто замислюється або мовчки милується самими звичайними явищами, що відбуваються у природі и вважає все чим-то надзвичайним: “Жили ми в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя”.
Про які звичаї та традиції йдеться у повісті "Гуси-лебеді летять"?
У творі М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. Читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. Твір насичений прислів'ями та приказками. Ось деякі із них:
Сто друзів - це мало, один ворог - це багато.
Над шкурою дрижати - людиною не жити.
Де не посій, то вродиться.
Ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. Вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. Так, матір хлопчика каже: "Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". З особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. Батьки Михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою.
це може не точно
Сі́валка або сіва́лка — машина, призначена для засівання у ґрунт зерна або мінеральних добрив.
Сівалки розрізняють:
за посіву — рядкові, гніздові, пунктирні, розкидні;
за видом тяги — тракторні та кінні;
за призначенням — універсальні (для посіву насіння різних культур), спеціалізовані (кукурудзяні, овочеві, бурякові, тукові тощо), комбіновані (для одночасного висівання насіння та внесення мінеральних добрив).
Сівалка, як правило складається з рами, на якій розміщуються насіннєві та тукові ящики, висіваючі апарати, сошники та додаткове обладнання. Насіннєві ящики призначені для розміщення запасу насіння, зустрічаються різні конструкції — наприклад сівалка може мати один, два або кілька насіннєвих ящиків. В останньому випадку їх кількість, як правило, дорівнює кількості сошників.
Тукові ящики призначені для розміщення запасу мінеральних добрив, призначених для припосівного внесення. Останнім часом в зв'язку з поширенням дражованого насіння намітилась тенденція відсутності тукових ящиків.
Висіваючі апарати призначені для дозування посівного матеріалу чи мінеральних добрив та подачі їх до сошників (безпосередньо або через насіннєпроводи). Розрізняють кілька типів висіваючих апаратів, зокрема котушкові, котушково-штифтові, чарункові, пневматичні та ін.
Объяснение: