"Яку роль відіграє художня література в моєму житті"надо очень, нету идей ну дайте а если будете писать ерунду как сейчас мне написали то бан на всю жизнь
Байка про равлика і боягузливою стонога (сороконожка)
Одного разу, бистроногый стонозі знадобилося перейти дорогу. Швидка то вона швидка, та ось боязка не в міру. Один раз вибігла вона на дорогу, але побачивши машину тут же відскочила назад, інший раз добігла до середини, але шум вантажівки налякав її, вона знову сховалася в ту ж канавку, в якій сиділа до цього. І ось, вона сиділа в цій канавці і не могла зважитися перебігти дорогу. І тут вона побачила повільно повзе равлик, він неймовірно повільно виповз на дорогу, озирнувся, і продовжив шлях до протилежної сторони, на яку так хотіла потрапити боягузлива сороконіжка. Равлик все повз і повз до своєї мети, незважаючи ні на що, в одну мить він навіть сховався під кузовом машини, але виповз звідти, все так само неквапливо, неушкодженим. Нарешті, він досяг узбіччя і озирнувся на завмерлу в канавці сороконіжку, так дивилася на равлика, і все не могла зважитися перебігти дорогу. Тоді равлик повільно розгорнувся і повільно поповз назад, у бік стоноги. діставшись до неї вона сказала: -Забирайся на мою мушлю, я тебе перевезу. - стонога забралася на мушлю равлика і вони разом відправилися на інший бік дороги.
Якщо ти не зрозуміла, мораль така: єдине що заважає тобі зробити те що ти хочеш, це твій страх.
Твори "Кайдашева сім`я" та "Хіба ревуть воли,як ясла повні?" є дуже актуальними до цих пір, бо в них піднімаються вічні проблеми. В обох творах майстерно показано, як негативно впливають на людину бідність, безпорадність, страждання, непорозуміння між навіть близькими людьми. У всі віки люди будують стосунки, кохають, ненавидять, виховують дітей та прагнуть змінити життя на краще, тому і "Кайдашева сім`я", і "Хіба ревуть воли,як ясла повні?" завжди будуть актуальними, навіть якщо умови життя людей значно змінилися у порівнянні з тими часами, що описані у цих творах.
Байка про равлика і боягузливою стонога (сороконожка)
Одного разу, бистроногый стонозі знадобилося перейти дорогу. Швидка то вона швидка, та ось боязка не в міру. Один раз вибігла вона на дорогу, але побачивши машину тут же відскочила назад, інший раз добігла до середини, але шум вантажівки налякав її, вона знову сховалася в ту ж канавку, в якій сиділа до цього. І ось, вона сиділа в цій канавці і не могла зважитися перебігти дорогу. І тут вона побачила повільно повзе равлик, він неймовірно повільно виповз на дорогу, озирнувся, і продовжив шлях до протилежної сторони, на яку так хотіла потрапити боягузлива сороконіжка. Равлик все повз і повз до своєї мети, незважаючи ні на що, в одну мить він навіть сховався під кузовом машини, але виповз звідти, все так само неквапливо, неушкодженим. Нарешті, він досяг узбіччя і озирнувся на завмерлу в канавці сороконіжку, так дивилася на равлика, і все не могла зважитися перебігти дорогу. Тоді равлик повільно розгорнувся і повільно поповз назад, у бік стоноги. діставшись до неї вона сказала:
-Забирайся на мою мушлю, я тебе перевезу. - стонога забралася на мушлю равлика і вони разом відправилися на інший бік дороги.
Якщо ти не зрозуміла, мораль така: єдине що заважає тобі зробити те що ти хочеш, це твій страх.