М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір на тему чому ми сміємося з кайдашів за цими правелами


Твір на тему чому ми сміємося з кайдашів за цими правелами

👇
Открыть все ответы
Ответ:
У кожного грамотного людини є своя бібліотека. Сюди входять книги, що належать йому. У кого-то бібліотека велика і серйозна, у кого-то книг мало. Наприклад, велика бібліотека у мого дідуся. У нього на полицях стоїть багато спеціальної технічної літератури. Зазвичай я користуюся книгами своїх батьків. Серед них багато художньої літератури, класики, яка потрібна в школі. Але у мене теж є своя власна бібліотека, правда, невелика. Вона стоїть в окремій шафі. Вона складається з тих книг, які мені дарують на свята. Більшість цих книжок - історичні романи, романи - «фентезі», а ще історичні енциклопедії з картинками. Я люблю читати про пригоди людей в далекі історичні епохи, а ще про реально існуючих персонажів історії. Мої друзі і родичі всі знають про моє захоплення і намагаються дарувати мені книги саме такого плану. Щоправда, в мою колекцію «затесалося» ще кілька книг по навчанню, пара детективів і «жахів» Стівена Кінга. А ще два шикарних товстих томи Достоєвського. Його мені подарувала бабуся. Ці два томи я поки все не прочитав. А ось решта книги в моїй бібліотеці - прочитані. З того, яка у людини бібліотека, можна судити про його особистості. Якщо це суцільно «бандитські» трилери, погані «ужастики» і еротичні романчики, значить, і інтереси у людини відповідні. А ось маленька бібліотека ще не означає, що людина не читає книг. Адже деякі читають електронні книги, а інші беруть книги в бібліотеці, щоб не витрачати на це зайвих коштів .
4,4(21 оценок)
Ответ:
Kuk1212
Kuk1212
19.08.2021

Портрет Доріана Грея - я просто в захваті від цієї книги тому не могла пройти повз це питання.

 На мою думку в Доріана Грея все б було добре, якби він не пишався своєю красою аж до фанатизму. Йому про це казали і лорд Генрі і художник, що малював його  портрет, останній був в захваті від його краси тому і запропонував йому зробити його портрет.  Коли лорд Генрі розповідає Доріану про те, що врода і молодість не вічні, він каже, що ладен продати душу, аби це бцло не так. Його бажання справджується. Це стало роковим для головного героя.

Пысля цього ми можемо бачити як гарна людина може скоювати жахлиіы вчинки. Наприклад, Сибіла, так, вона вчинила самогубство, але причина – він. Доріан кохав її як актрису а не як жінку чи людину, коли вона погано зіграла через те, що не може грати кохання, бо має справжні почуття до нього, він лише сварить її і каже, що вона осоромила його перед друзями, за на цю виставу. Саме коли помирає Сибіла портрет вперше змінюється – на ньому з’являється лицемірна посмішка.

Спочатку Доріана лякають зміни в його портреті, але потім він розуміє що це віддзеркалення цього душі й йому навіть подобається дивитись, як портрет становиться чудовиськом, а він залишається таким гарним не дивлячись на те, що проходить багато років.

Він веде розпутний б життя. В нього було багато жінок. Через нього багато забезпечених молодих людей розорилися. (Там ніби щось ще було про якісь наркотики майже у кінці, коли вони приходять до притону і зустрічають брата Сибіли, але точно не пам’ятаю, тому опустимо це)) Пристойні дома закривалися для нього . Про нього пішли погані слухи, що дішли й до художника, який колись намалював його портрет. Художник мав їхати, але перед від’їздом зайшов до Грея, який показав йому свою головну таємницю – портрет. На що художник відповів «Я не міг це намалювати, у намальованої людини очі диявола». Доріан вбиває художника. Поражає те, з якою холодністю він спочатку за до хіміка позбавляється трупа а потім придумує собі алібі, адже колись вони були чи не найліпшими друзями.

У кінці життя він ніби закохується справді, але він вирішує не поступати з тою дівчиною як з усіма ін.. своїми жінками – а ти її, він дав їй грошей і відсторонив її від себе як то кажуть «від гріха подалі». Похвалився цим добрим, як він вважав вчинком лорду Генрі і вирішив що тепер портрет буде мінятись, але він залишився яким і був. Лорд Генрі сказав, що це тому, що цей вчинок продиктовано тщеславием(не пам’ятаю як це буде рос. Мовою) Доріана, а не йде від щирого серця. Тоді Доріан у розпачі кидається ножем на портрет, тим самим вбиває сам себе і перетворюється на того, хто був намальований на портреті, а портрет стає таким, яким був тільки-но намальованим.

Я вважаю, що якби Доріан не ставився так фанатично до своєї краси – нічого лихого б не сталося. Також, якби він звернув увагу на перші зміни в портреті і проаналізувавши це. Виправився його життя могло б бути не таким важким (після зустрічі з братом Сибіли він кожен день жив страхом що той його вб’є і щиро радів, коли брата його колишньої дівчини випадково застрелив мисливець). Йоо життя було безрадісним майже постійно в напрузі, чеканні чогось поганого. Він перетворився на маніяка. Якому подобалося знищувати власну душу. Я вважаю, що врода людини ніколи не замінить ій душу, це і показав нам автор у цьому творі.

Вийшло довго, але сподіваюся, це до

4,4(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ