соловей розбійник
Объяснение:
Відповідь:
Кожен із нас є результатом попередніх подій і впливів, а те, як ми живемо і що створюємо сьогодні, формує формує людину завтрашнього дня. Дитина несе в доросле життя те, що вкладено в неї від народження. Недаремно кажуть, що всі комплекси йдуть із дитинства. Сам митець відчуває вдячність своєму родинному оточенню за вміння любити життя і бачити красу. Його оточували красиві люди: мама з її замилуванням городництвом, дід з його казками і схилянням перед сонцем, дядько Самійло, який косив, наче співав, а тато взагалі був прекрасним у вьому, крім одягу. Десна, береги, луги, навіть город були для малого Сашка дивовижними. І саме тому, ставши дорослим митцем, Довженко прагне Красу перенести у свої фільми, щоби й інші могли "побачити зорі в калюжах", щоб учорашнє прекрасне формувало не менш прекрасне завтрашнє.
Пояснення:
Зробивши щось погане у людини часто назрівають думки, що це не правильно. Вона думає як виправити ситуацію. Доречі, все зло повертається бумерангом. Це також потрібно враховувати, коли робиш те, що завдає кому-небуть страждання. Але ми іноді навіть не задумуємось, які б були наші відчуття, якби та чи інша людина вчинила так з нами.
Коли ж вона діє так, у нас перевертається світ, і ми чітко обмірковуємо, що ж потрібно зробити аби вона пробачила, налагоджуємо стосунки.
От тоді всі щасливі, всі раді.
Отже добро перемагає не лише у казках...
Відповідь:
Ілля Муромець народився під городом Муромом, у бідній сім'ї. Батько й мама його ходили в ліс, дрова рубали, обробляли землю і сіяли, скільки могли, там півгектара, чи що. І так кормили сина Іллю, бо він слабий був на ноги. Тридцять літ Ілля на печі лежав, не міг уставать, нічого не міг робить.
Коли пройшло тридцять літ, батько й мати Іллі Муромця були в лісі, на роботі, а Ілля лежав на печі; прийшли три старики і гукають:
— Іллюшко, Іллюшко, одчини двері! Він каже:
— Як же я вам відчиню, я слабий на ноги, я не можу вставать.
Пояснення: