Видатний філософ і гуманіст Г. С. Сковорода значну увагу приділяв проблемі самопізнання, яке вважав шляхом до щастя людини. Великого значення він надавав інтелекту. Розум для людини – це основне, без нього воля сліпа. Освіта, наука – джерело розумового розвитку людини. Він закликав кожного до пізнання своєї “сродності”, тобто природних задатків, нахилів до праці за покликанням. Сума знань – це ще не все. Потрібно виховати людину високоморальною, розумною, благородною.
Є така поведінка людей, яка спрямована на досягнення щастя.щастя людей – у їх “сродній” праці.
Сковорода вимагав виховання в народі патріотичних почуттів, любові до Великої Русі, до дружби між людьми.
Його ідеї патріотизму, гуманного ставлення до особистості, глибока віра в силу розуму, нетерпиме ставлення до знущання з людини, до брехливості, жадібності, плазування мали прогресивне значення.
Визначне місце в теорії морального становлення належить його поглядам на працю та трудове виховання.
Учення Г. Сковороди про трудову діяльність органічно пов’язане і його теорією щастя людини, самопізнання “сродності”.
Праця – природна потребаспоріднену працю
Видатний філософ і гуманіст Г. С. Сковорода значну увагу приділяв проблемі самопізнання, яке вважав шляхом до щастя людини. Великого значення він надавав інтелекту. Розум для людини – це основне, без нього воля сліпа. Освіта, наука – джерело розумового розвитку людини. Він закликав кожного до пізнання своєї “сродності”, тобто природних задатків, нахилів до праці за покликанням. Сума знань – це ще не все. Потрібно виховати людину високоморальною, розумною, благородною.
Є така поведінка людей, яка спрямована на досягнення щастя.
А щастя людей – у їх “сродній” праці.
Сковорода вимагав виховання в народі патріотичних почуттів, любові до Великої Русі, до дружби між людьми.
Його ідеї патріотизму, гуманного ставлення до особистості, глибока віра в силу розуму, нетерпиме ставлення до знущання з людини, до брехливості, жадібності, плазування мали прогресивне значення.
Визначне місце в теорії морального становлення належить його поглядам на працю та трудове виховання.
Учення Г. Сковороди про трудову діяльність органічно пов’язане і його теорією щастя людини, самопізнання “сродності”.
Праця – природна потреба
кожного, але тільки праця вільна, “еродна”. Щастя людини, писав Сковорода, – у спорідній праці її для суспільного добра. Загальне благо і особисте щастя повністю іалежать від того, чи працюватимуть люди відповідно до природних нахилів “еродності”, чи ні. Він закликав: пізнай самого себе і відповідно працюй.
Учення Сковороди про працю і виховання любові до неї – цініий внесок до скарбниці філософської, етичної, педагогічної світової думки.
Николай Сергеевич и его жена впервые в жизни приехали в Абхазию из Москвы и жили на летней даче художника Андрея Таркилова, который редко бывал здесь.
Под крышами крестьянских домов, мимо которых они проходили к морю, лепились ласточкины гнёзда. Странно, но под крышей дачи не было ни одного гнезда, хотя дом был выстроен более десяти лет назад. Старый сельский учитель так объяснял это:
— Андрей здесь редко бывает, а ласточки вьют гнёзда под крышей человеческого дома, потому что ищут у него защиты.
И вот жена Николая Сергеевича как-то раз сказала, что для неё было бы счастьем проснуться под щебет ласточек. И он вдруг ответил, что это можно устроить: надо попросить у старого учителя разрешения перенести одно ласточкино гнездо из-под крыши его дома к себе. В глазах учителя мелькнул суеверный ужас, но он был очень патриархальным человеком: надо гостю подарить то, что просит.
Сторож, охранявший магазин, заметил Николая Сергеевича, глубокой ночью идущего куда-то со стремянкой, но вскоре потерял его из виду. Когда Николай Сергеевич снял гнездо, ему показалось, что он не удержит равновесие и грохнется вниз. И каждый раз, представляя своё падение, он мысленно вытягивал руки вверх, чтобы не раздавить ласточек.
Когда он свернул к дому, сторож опять его узнал и заметил также, что теперь этот человек без стремянки что-то прижимает к себе – скорее всего драгоценную вещь. Окликнув его, сторож понял, что человек пошёл быстрей, и уверился, что он преступник.
Николаю Сергеевичу показалось, что он падает, и он вытянул руки вперёд, чтобы не повредить гнездо. Ласточки вылетели из гнезда, а птенцы доползли до травянистого склона канавки. Последним, предсмертным движением Николай Сергеевич откинул руку в сторону ласточкиного гнезда, и она, уже мёртвая, упала на гнездо.
Объяснение:
місто Карфаген - Сицилія - Кумська земля - берег Тібр