Аналіз вірша "Лебеді материнства" Автор: В. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Жанр: ліричний вірш (колискова)Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері й БатьківщиниВіршовий розмір: хорей Тип римування: суміжне Форма оповіді: монолог Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душіІдея: уславлення материнської любові до дитини; матір, як і Батьківщина, єдина для кожної людини, а вибрати їх не можнаХудожні засоби Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі». Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть». Порівняння: «лебеді, як мрії». Інтонації: щирість, відвертість, довірливість, таємничість (досягнуто алітерацією звуків р, л).ось все що змогла знайти, сподіваюсь не завадить))
Одного разу на вулиці пішов дощ. Та не простий, а кольоровий. Дивно, але кожний побачив це по-своєму. Комусь здалося, що це веселка розплескала свої яскраві кольори, хтось побачив сміх і радість, що спускається на людей з небес. А хтось побачив просто яскраве сяйво, що переливалося усіма найчудовішими кольорами та радувало людей! Усі мешканці планети зібралися разом та насолоджувалися кольоровим дощем. Кожен знайшов собі хоча б одного нового друга. Кожному здалося щось своє, проте усі зрозуміли, що сам Бог послав людям таке чудо, аби вони зрозуміли, що у всіх різні погляди на життя, але всі люди повинні допомагати одне одному та дружити.
файку,цибух,посторонком,ворком,гачі,топанок,обичайка,величайка.