Це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. Розповідь базується на реальній біографії українського силача Івана Фірцака, ім’я якого повертається з небуття. Одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є Василь Вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову.У великому місті на Івана Силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання.Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані Бухенбах – до найдужчої людини світу.
Объяснение:
Я вважаю, що питання доцільності підкорення природи є важливим і актуальним
для сучасного суспільства. На мою, думку, людству слід відмовитися від ідеї
цілковитого підкорення сил природи і жити в гармонії з навколишнім середовищем.
По-перше, дбайливе ставлення до довкілля надає значні переваги. Справді,
природа забезпечує нас усім необхідним для життя, годує, лікує, дарить щедрі врожаї,
своєю красою збагачує духовний світ людини, зцілює душу, надихає на творчість.
Переконливим прикладом з літератури до цього аргументу є, на мою думку,
новела «Intermezzo» М.Коцюбинського. Головний герой цього твору, перебуваючи у
тяжкій депресії, тікає від людей, від їх жорстокості, брехливості, примітивності й
буденності на природу. І саме краса і спокій кононівських полів зцілюють його душу,
надають нові сили протистояти злу, надихають на роботу і творчість.
По-друге, прагнення підкорити природу призводить до знищення флори й
фауни нашої планети, невиправних змін у довкіллі, кліматі, вичерпання природних
ресурсів. Таке недбале ставлення є причиною екологічних катастроф із тяжкими
наслідками і для самої людини.
Згадаймо аварію на Чорнобильській АЕС. Її наслідком стало забруднення
величезних територій, які тепер є непридатними для життя, саме з Чорнобильською
катастрофою пов’язують різке збільшення захворюваності на рак серед мешканців
північних областей України. У Карпатах вирубування лісів стало причиною частих
зсувів, через які люди втрачають свої домівки, а іноді навіть гинуть.
Отже, намагання підкорити природу, володарювати над нею загрожує
майбутньому людства і руйнує нашу планету, а тому є недоцільним. А розумне
використання сил і ресурсів природи, гармонійне співіснування з нею – запорука
щасливого майбутнього.
Объяснение:
Відповідь:
На мій погляд головна (домінуюча) деталь в описі Мирослави - це згадка про те, що вона горда і смілива.
Пояснення:
Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима...
Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. Зараз з першого разу видно було, що Мирослава виросла на свободі, що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу