Контрольна робота № 1 «Усна народна творчість. Балади» І рівень (по 0, ів) 1. Якої пори відбуваються події у творі «Місяць на небі, зіроньки сяють»? А Нічної і місячної. Б Зимової і зоряної. В Осінньої і ранньої. Г Сонячної і спекотної. 2. Дівчина співала пісню «Місяць на небі, зіроньки сяють», перебуваючи... А У вишневому садочку. Б У човні. В На узбережжі моря. Г На житньому полі. 3. Як у творі «Місяць на небі, зіроньки сяють» характеризується пісня коханої? Вона: А Мелодійна і хвилююча. Б Зворушлива. В Мила та люба. Г Сумна і вражаюча. 4. Чого зазнала героїня твору «Цвіте терен, цвіте терен»? А Радості і щастя. Б Горя і зради. В Голоду і страждання. Г Гноблення і приниження. 5. Куди поїхав милий дівчини? («Цвіте терен, цвіте терен») А У місто торгувати. Б На війну з турками. В До своїх батьків на відвідини. Г Іншої коханої шукати. 6. У своїх стражданнях героїня («Цвіте терен, цвіте терен») звину-вачує... А Власні очі. Б Господа. В Батьків козака. Г Дружок. 7. Звертаючись до коханої, ліричний герой («Сонце низенько, вечір близенько») називає її... А Голубонькою. Б Серденьком. В Пташечкою. Г Квіточкою. 8. Що обіцяла дівчина хлопцю? («Сонце низенько, вечір близенько») А Любити і ні з ким не знатись. Б Повсякчас згадувати незлим тихим словом. В Молитися за його здоров’я. Г Готуватися до весілля. 9. За яких умов коханий «жити перестане»? («Сонце низенько, ве¬чір близенько») Якщо: А Не застане свою дівчину. Б Потрапить у полон до ворога. В Сонця ранішнього не побаче. Г Батьки не дадуть йому згоди на одруження. 10. Де сіла перша рябенька зозуля? («Ой летіла стріла») А Біля голови померлого. Б На старому дубі. В На сходинках хати вбитого. Г У криниці під калиною. 11. Події на початку твору «Ой на горі вогонь горить» відбуваються... А Біля гори. Б У долині. В За лісом. Г Неподалік від села. 12. Кінь у героя твору «Ой на горі вогонь горить» був... А Біленький. Б Сіренький. В Сивенький. Г Вороненький. ІІ рівень (6 завдань по ) 1. У пісні «Цвіте терен» у своїх стражданнях героїня звинувачує 2. Найдавнішими рукописними книгами Київської Русі є 3. Родинно-побутові пісні бувають таких видів: 4. Балада – це 5. Біблію називають Книгою Книг, тому що 6. Які спільні риси балад і родинно-побутових пісень? Чим вони різняться?
ответ:ТІ Те з дитинства Володимир Дрозд увібрав у свою душу чарівні й неповторні таємниці поліського краю, які стали основою його творчості. Вірші почав писати у шкільні роки і дуже зрадів, коли у районній газеті надрукували один із них. Після закінчення школи здібному юнакові пощастило влаштуватися на роботу в редакцію газети. Писав оповідання і статті, наполегливо добираючи влучне слово, шліфуючи кожну фразу. Відчуваючи брак професійної підготовки, вирішив здобути вищу освіту заочно.
У 1968 році Володимир Григорович закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у газетах «Літературна Україна» та «Молодь України», у видавництві «Радянський письменник», багато років був головним редактором журналу «Київ».
Першу книжку оповідань і новел «Люблю сині зорі», про морально-етичні проблеми українського села, видав у 1962 році. Цього ж року Володимир Григорович став членом Спілки письменників України. Наступні збірки оповідань та Повістей - «Парость» і «Маслини» — мали читацький успіх.
Особливо полюбилися читачам його оповідання «Білий кінь Шептало» (1969) та «химерна»1 повість «Ирій» (1974). У них письменник звернувся до пошуків нових можливостей зображення дійсності засобами художньої прози. Поштовхом до написання цих творів стали повісті Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», які любив читати Володимир Дрозд у дитинстві.
Згодом митець захопився великою епічною формою і написав більше десятка романів. Інколи він торкався гострих соціальних питань, що утруднювало друк творів. Були проблеми з дозволом на публікацію романів «Катастрофа» (1969) та «Спектакль» (1985), у яких Володимир Дрозд правдиво змалював життя української інтелігенції в умовах тоталітарного режиму.
У повісті «Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок» (1994) автор в іронічно-жартівливій формі відтворив атмосферу письменницького життя тієї доби.
Объяснение: