Думається, кожному зрозуміло, що найбільшим злом, зображеним у цьому творі, є війна. Вона страшна як для самого Климка, так і для всіх оточуючих його людей. Через війну головний герой у юному віці втрачає всіх близьких людей і змушений стає дорослим заздалегідь. Воєнний час безжальний до дітей ще в більшій мірі, ніж до дорослих, адже він примушує їх брати на себе відповідальність, до якої вони не готові. Климко робить все для того, щоб не тільки вижити в тих страшних умовах, але і до ншим, які більше за нього потребують до Тому можна говорити, що на відміну від об’єктивної війни, що є злом, добро тут суто суб’єктивне і проявляється в поведінці окремих людей, які мають почуття відповідальності не тільки за себе, але й за інших. Дивно, але по-справжньому добра людина залишається такою же і під час війни, у творі « Климко» тому є багато прикладів.
Маруся Богуславка — це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в Україну, бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українця
Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.