1 Лебеді летять.2 Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. 3 Зустріч з дядьком Себастіяном.4 Лист від батька Михайлика. 5 Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. 6 Любов Михайлика до книги 7 Їжа для орачів 8 Книжечка 9 Дивимось диво 10 Бабське чаклування. 11 Якимівська загорожа 12 Чорнява дівчина біля вориння 13 Розмова з дівчиною 14 Прощання з любою 15 Делікатність дідуся 16 Мій сон 17 Намотування вітряків 18 «Космографія» — незрозуміла книга 19 Босонога ярославна 20 Продаж корови заради навчання 21 Розповідь про гриби 22 «Тарас Бульба» — книга від попа 23 Знахід маремухи і сироїжок 24 Пісня про гай 25 Молоденькі червоноголовці 26 Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна.27 Повернення Порфирія з банди 28. Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна 29 Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна.30 Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка 31 Повернення Михайлика з дідом додому вночі 32 Зустріч подорожуючих з червоноармійцями.33 Хвороба і смерть дідуся.34 Сум бабусі за дідусем 35 Похорони бабусі 36. Сум Михайлика за померлими старими 37. Зустріч хлопчика з Любою 38 Приїзд батька Михайлика 39. Михайлика приймають до школи у другий клас 40. Батько купує сину чоботи 41. Оголошення про першу театральну виставу на селі 42. Намагання Михайлика потрапити до театру 43; До дядьки Себастіяна 44. Перегляд театральної вистави в селі 45. Від’їзд Мар’яни з козаком 46 Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання 47. Михайлик з Любою йдуть до школи
«В її устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю». «Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. І я теж, як свято, очікую того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито. І як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами. Я й досі впевнений, що холодність збіднює і світ, і душу навіть дуже розумним людям». (Михайлик про мамину поетичну вдачу) «Он прочитав один розумник геть усю Біблію і позбувся того, що мав у черепку,— показуючи пальцем на лоба, страхає мене святим письмом». (Ставлення матері до Біблії) …Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин».
