нещодавно я прочитала оповідання л.вороніної «таємне товариство боягузів». в ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я клим.
а все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько кактус. адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника.
одного разу після чергової такої втечі клим випадково потрапляє у таємне товариство боягузів. саме в цьому товаристві він побачив себе зі сторони і зрозумів, що є звичайнісіньким боягузом. щоб комусь, йому самому потрібно було змінитися. ось так він став іншим. нарешті навчився вірити у свої сили, приймати правильні рішення і знаходити вихід із складних ситуацій. так, хлопець не розгубився, а повністю виконав все по плану бабусі і дістався до машини часу. проявив кмітливість і здогадався, що мухи можуть бути зброєю проти синьомордих. ось так він став відважним не тому, що не мав страху, а тому, що навчився правильно діяти, коли було страшно. клим доклав чимало зусиль, щоб врятувати планету і своїх рідних.
це фантастичне оповідання є надзвичайно захоплюючим і дуже цікавим. спонукає нас бути сміливими, кмітливими, стояти на боці правди і вірити у свої сили.
я твердо переконаний, що людське життя було б неповноцінне, складне та сіре без друзів, що нам пізнавати світ, набиратися досвіду кожного дня.
свої глибокі переконання можу підтвердити такими аргументами: по-перше, друг – це людина, що готова завжди тебе вислухати, зрозуміти та підтримати. погодьтеся, що дуже складно було би йти по життю впевненими кроками без товаришів, що підставлять дружнє плече тоді, коли потрібно. по-друге, варто тільки уявити, що у світі зникне дружба. а що тоді буде? ми залишимося наодинці з собою та людьми, які кожної миті хочуть збрехати, обдурити чи скривдити.
переконливим доказом моїх аргументів може слугувати образ маленького принца з однойменного оповідання антуана де сент-екзюпері. він говорить, що справжнє щастя – бути відвертим із кимось та знати, що тебе таким приймуть і не зрадять. герой твору розуміє справжню цінність дружби.
аби проілюструвати свої аргументи, маю ще й приклад із власного життя. уже десять років я знайомий із сашком. упевнений: ми – справжні друзі. і чесно зізнаюся: у деяких ситуаціях мені не вистачає його підтримки та порад. розумію, що без такої дружби моє життя було б надто складним та неповноцінним.
можна легко навести приклад справжньої дружби з біографії українських письменників. наприклад, завдяки міцній дружбі та підтримці товаришів, тараса шевченка було викуплено з кріпацтва, і тому тепер ми маємо сина великого народу, кобзаря, що своїми настановами налаштовує українців на праведний шлях.
отже, дружба відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. завдяки справжнім товаришам ми з легкістю долаємо труднощі на шляху до світлого майбутнього та отримуємо безцінний досвід.
Объяснение:
Не слухається батька, настоює на своєму, зрадлива.