він не бачив для себе іншого виходу, та йшов по найлегшому життевому шляху. Спочатку він намагавсь комусь щось довести , що несправедливо до нього ставляться, відбираючи ту хату в нього і в матері, вони ж начебто її унаслідовали, але з'явились якісь там родичі. Але невблаганна система та гроші вирішують своє. Він не зміг боротись з несправидливістю , натомість він почав помсту, пияцтво, згодом се це переросло в розбій , бо дружив він не з тими людьми вже.
Українська пі вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. з давніх-давен уславилася україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. михайло стельмах писав, що пісня є українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя. ми знаємо так докладно античну історію, історію римської держави, бо її оспівали славетні поети — гомер, овідій, вергілій. наша ж історія, як сказала ліна костенко у романі "маруся чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". так, і піснями. а нашими гомерами були народні співці — кобзарі. до нас дійшли імена найталановитіших із них. це остап вересай, федір кушнерик, євген у давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. найталановитіші з них — полтавчанка маруся чурай, козак семен климовський. плине час. народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі. у моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. я чула їх змалку від бабусі, мами. пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. наша пісня буде жити вічно. тарас шевченко пророчо сказав про це так: наша дума, наша пісня не вмре, не загине. от де, люди, наша слава, слава україни.
Пролог частина 1: 1) розділ 1 - божа кара, яку зазнала наймогутніша держава світу. 2) розділ 2 - химерії долі. 3) розділ 3 - події, далекі від тих подій, котрі щойно були описані 4) розділ 4 - докладне знайомство з вельмешановним паном сулптицьким та сеньйором гаспероні. 5) розділ 5 - морська боталія. 6) розділ 6 - думки героя 7) розділ 7 - дії героїв 8) розділ 8 - перехрести людської долі. 9) розділ 9 - правдиві історії джузеппе та сварки між героями. 10) розділ 10 - віщий сон лейби 11) розділ 11 - вельми таємна та важлива бесіда 12) розділ 12 - сплетіння людських шляхів 13) розділ 13 - врятованний називає рятівника ісмаріотом. 14) розділ 14 - стрілянина частина 2: 1) розділ 1 - мудрування державця та підслухача про високу політику 2) розділ 2 - загибель та воскресіння людських душ 3) розділ 3 - благання муси про гром на голову надир-бея 4) розділ 4 - пригоди хороброго козака яремка ціпурини 5) розділ 5 - подальщі плани гаспероні, графа олександра та отамана петруніна 6) розділ 6 - невеселі пригоди посланців гаспероні. 7) розділ 7 - військова рада в морі 8) розділ 8 - дива селім-ага 9) розділ 9 - морська та сухопутна баталії при трапезонті 10) розділ 10 - подальщі пригоди яремка, джузеппе та гаспероні 11) розділ 11 - останній день софії та спиридона. 12) розділ 12 - несподіване здійянення деяких мрій 13) розділ 13 - химерії що знову зводять й розводять людські долі. епілог
Объяснение:
він не бачив для себе іншого виходу, та йшов по найлегшому життевому шляху. Спочатку він намагавсь комусь щось довести , що несправедливо до нього ставляться, відбираючи ту хату в нього і в матері, вони ж начебто її унаслідовали, але з'явились якісь там родичі. Але невблаганна система та гроші вирішують своє. Він не зміг боротись з несправидливістю , натомість він почав помсту, пияцтво, згодом се це переросло в розбій , бо дружив він не з тими людьми вже.