1857, 15 травня — у самборі на львівщині в родині дрібного урядовця народився андрій якович чайковський.
1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. гординя (біля самбора), мешкав у бабусі. початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. гордині теодора присташа
1869–1877 – навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря».
1873–1877 – був членом підпільного товариства «Студентська громада».
1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.
1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію “Дружній лихвар”.
1880 — навчався в університеті і підробляв у “Просвіті”.
1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.
1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.
1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів “Вуйко”, “Образ гонору”, “Олюнька”.
1886 — поява творів “В чужім гнізді”, “Моя перша любов”, “Бразильський гаразд”, “Не піддавайся біді”.
1887 — поява творів “Курателя”, “Рекрут
1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.
1892 — у газеті “Діло” надруковано “Спомини з-перед десяти літ”.
1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.
1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з “літературним успіхом на писательськім полі”.
1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах “Олюнька”, “В чужім гнізді” очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: “Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал”. 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті “Своїми силами”.
1906 — став членом антиалкогольного товариства “Відродження”, пропагував тверезий іб життя.
1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: “…я поклонник Вашої музи”.
1907 — вийшла повість “За сестрою”.
1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.
1914 — звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.
1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.
1919, травень — з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.
1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.
з 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.
1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.
1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.
1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.
1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина “Андрій Чайковський. Ювилейний реферат”.
1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність “Чорні рядки”.
1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.
1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.
1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.
Версія 1: а чи багато в наш час людей,що багаті духовно? думаю, не кожному зараз це потрібно. усі тільки і думають про те, щою збагатитися фінансово. але вони сліпі. духовне багатство- дуже важливе в житті кожного з нас. людина не повинна бути, так би мовити, "пустою всередині". такі люди, на мою думку, не мають надії на краще. тільки той, хто хоче та робить усе для того,щоб збагатитися духовно є дійсно людиною, яка вдосконалює себе як особистість. виходячи з цього, я , що , звісно, людина обов"язково повинна бути духовно збагаченою.версія 2: ми всі знаємо що потрібно людей не по зовнішньому вигляді дивитися, а в душу. адже що людина без душі? у кожної людини є своє щось не повторне! у одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю! версія3: духовний світ людини. він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. чим він багатіший, тим цікавіше людина, тим змістовніше і прекрасніше його життя. на варті нашої духовності, нашої душевної чистоти коштують вічні обережи, про яких народ говорить: це загальнолюдські цінності. мамина колискова, молитва богові, батьківське благословення - це далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ушляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни і прагматизму, користолюбства, невірності…
Тема: образ людини, відштовхнутої суспільством головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути. художні засоби: епітети: біла, стара свита; темна, широка одра; тонка, майже прозора крижина. метафори: в цьому році зима не вдягала білої свити//часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//пошукала, поплакала..//бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав. риторичне запитання: що ж робити? нащо крилатим ґрунт під ногами?
1857, 15 травня — у самборі на львівщині в родині дрібного урядовця народився андрій якович чайковський.
1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. гординя (біля самбора), мешкав у бабусі. початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. гордині теодора присташа
1869–1877 – навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря».
1873–1877 – був членом підпільного товариства «Студентська громада».
1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.
1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію “Дружній лихвар”.
1880 — навчався в університеті і підробляв у “Просвіті”.
1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.
1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.
1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів “Вуйко”, “Образ гонору”, “Олюнька”.
1886 — поява творів “В чужім гнізді”, “Моя перша любов”, “Бразильський гаразд”, “Не піддавайся біді”.
1887 — поява творів “Курателя”, “Рекрут
1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.
1892 — у газеті “Діло” надруковано “Спомини з-перед десяти літ”.
1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.
1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з “літературним успіхом на писательськім полі”.
1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах “Олюнька”, “В чужім гнізді” очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: “Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал”. 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті “Своїми силами”.
1906 — став членом антиалкогольного товариства “Відродження”, пропагував тверезий іб життя.
1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: “…я поклонник Вашої музи”.
1907 — вийшла повість “За сестрою”.
1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.
1914 — звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.
1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.
1919, травень — з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.
1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.
з 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.
1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.
1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.
1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.
1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина “Андрій Чайковський. Ювилейний реферат”.
1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність “Чорні рядки”.
1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.
1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.
1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.