М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається спрощення в групах приголосних, що позначається на письмі варіанти відповідей Віс...ник, очис...ний, безвиїз...ний, зап’яс...ний; Форпос...ний, жаліс...ливий, надкіс...ниця, мес...ник; Безпристрас...ний, заздріс...ний, ненавис...ний, улес...ливо; Поїз...ний, доблес...но, компос...ний, безкорис...ливо.

👇
Открыть все ответы
Ответ:

Відповідь:

Зовнішність: . «Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки».

Виховання: «Деколи, як обридне йому стояти, то такий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере».

Відношення до життя, до роботи:  «…він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвіринок, знов рот роззявлює..», «Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня…», «Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату», «Спав, спав, аж поки навіки не заснув».

Пояснення:

4,4(79 оценок)
Ответ:
Misterriko70
Misterriko70
18.01.2022

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

У поезії змальовано поетичний образ матері — берегині роду, символ чистоти, щирості, любові.

Окрім того, автор порушує тему прощання з батьківською хатою, з дитинством.

Цей момент переживає кожен, і він завжди тривожний і болісний. Упродовж усьогожиття терпкий щем серця буде нагадуванням про рідну домівку, батьків:

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І,звичайно, усе життя супроводжують нас материнські очі, сповнені любові, турботи, ніжності:

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.
ОНО?

4,5(81 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ