М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Які художні засоби використано в рядках: Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна.

👇
Ответ:
lololka125
lololka125
05.03.2023

Відповідь:

тут використана антитеза або протиставлення

Пояснення:

4,5(34 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
moldirkenesova
moldirkenesova
05.03.2023

Найголовніше в кожному творі, те, що безумовно необхідно виділяти, – це герої твору. Завдяки ним ми можемо зрозуміти, що хотів донести до нас автор, яка основна ідея певного твору і які висновки ми могли б з нього зробити. Точно такий же випадок – це твір «Митькозавр з Юрківки» авторства Стельмаха. Тут є два ключових головних героя, поведінку і вчинки яких ми і повинні аналізувати для розуміння сутності всього твору.

Я прочитав це літературне творіння, звичайно, дуже ретельно і уважно. Я думаю, що мені вдалося відшукати і зрозуміти найголовніше, що було в цьому творі. Зрозуміти все це було б просто неможливо без аналізу поведінки головних героїв, а саме Сергія та Митька. Під час прочитання я склав певну думку про героїв, яке і буда викладено в цьому творі.

Я можу з упевненістю сказати, що добре поставився як до Сергія, так і до Митька, мені дуже сподобалися герої творіння «Митькозавр з Юрківки». Чому так вийшло? Та тому, що ці хлопці займалися як раз тим, чим потрібно. У свої юні роки вони пізнавали життя, веселилися, набиралися досвіду, ділилися один з одним цінною інформацією про життя і шукали собі веселі і цікаві пригоди. І це – абсолютно нормальна і правильна поведінка для людей такого віку. Особисто у мене немає жодних сумнівів щодо того, що Сергій і Митя виросли здоровими, сильними і щасливими людьми, адже їх дитинство було сповнене цікавими подіями. Вони провели дитинство так, як і потрібно. З цієї причини у мене до них лише найкраще ставлення з можливих.

На жаль, якщо ми порівняємо цих двох молодих людей і нашу сучасну молодь, то висновки будуть зовсім не на користь сучасної молоді. Чому? Відповідь проста – достатньо подивитися, як нинішні хлопчики і дівчатка проводять свій вільний час. Вони, звичайно, теж гуляють і спілкуються з іншими дітьми, але роблять це набагато рідше, ніж діти кілька десятків років тому. У сучасних дітей є комп’ютери, Інтернет, і цим засобам вони приділяють набагато більше уваги, ніж решті. Жертвувати своїм дитинством, можливістю поспілкуватися і провести час з однолітками в догоду сидіння за комп’ютером – це просто неприпустимо і неймовірно. Тим не менш, це відбувається. Тому я можу сказати, що Сергій і Митько подобаються мені набагато сильніше, ніж сучасна молодь.

Сергій і Митько з прочитаного мною твори робили все правильно – розважалися, гуляли, вчилися жити. Вони провели дитинство повністю правильно. Тому моє ставлення до них – гарне.

4,5(67 оценок)
Ответ:
Redsizzurp
Redsizzurp
05.03.2023
Так споконвiку було: однi    умирають з ганчiркою в руцi, а другi    тяглися до стяга зорi i йшли за    хвостами комет, горiх розкусивши буття.    / м. хвильовий /  там, де закiнчується пушкiнська вулиця у мiстi харковi, за студентським  гуртожитком "гiгант" колись знаходилось мiське кладовище, яке нинi переобладнано у  молодiжний парк. за старою церквою залишили для нащадкiв кiлька могил - п.  гулака-артемовського, драматурга м. кропивницького, художника с. василькiвського.  розквiт нацiонального вiдродження останнiх рокiв повернув нам iм'я миколи  хвильового (фiтiльова). члени товариства "спадщина" вiдновили могилу одного iз  найталановитiших зачинателiв украïнськоï лiтератури початку xx столiття.  у поемi "електричний вiк" микола хвильовий писав:     i хiба посмiє вiчнiсть    шпурнути в моє обличчя    докiр?   творчiсть прозаïка, поета, критика, публiциста - яскравий приклад  самовiдданого служiння iдеï "загiрноï комуни", яка стала причиною  трагедiï. письменник бунтував, сумнiвався, боровся, переживав, помилявся i  каявся. це не могло не знайти вiдбитку в новелах, що побачили свiт у 1923-1927 рр.  найбiльшу увагу розкриттю психологiï мрiйникiв, романтикiв революцiйноï  доби автор придiлив у новелi "я (романтика)". новелiст прагнув розкрити душевний  конфлiкт мiж старим i новим. вiдомий лiтературознавець о. бiлецький вiдзначав, що  твiр "силою своєю не має собi аналогiй у новiтнiй прозi".  новела "я" має лiричний зачин. саме з нього постає зримий, реальний образ  матерi-украïни: "з далекого туману, з тих озер, загiрноï комуни  шелестить шелест: то йде марiя! матiр приходить до сина, коли вiн має хвилинку для  перепочинку мiж жорстокими битвами". "моя мати - наïвнiсть, тиха жура i  добрiсть i мiй неможливий бiль, i моя незносима мука теплiють у  лампадi фанатизму перед цим прекрасним печальним образом".  але поступово наростає тривога, насувається гроза, син бачить в очах матерi "двi  хрустальнi росинки".  чому ж у чудових очах рiдноï людини сльози, над чим плаче мати-украïна?   мабуть, над дилемою гуманностi та фанатизму, людяностi та слiпоï вiдданостi  абстрактнiй iдеï. письменник прагне осмислити протиставлення  свiтлого i чорного, добра i зла, що поселили ся у душi головного героя новели.  з одного боку - це iнструмент, який має вершити революцiйний суд, а з другого -  людина, яка вмiє любити, бути нiжною, яка невидимою силою любовi пов'язана з  матiр'ю.  м. хвильовий по-новому розкрив перед читачем споконвiчну суперечку мiж життям i  смертю. стомлений син шукає спокою на старечих материнських долонях. "я - чекiст,  але я i людина", - пiдкреслює головний герой. отже, хочеться вiрити, що цiєю  людиною насправдi має чинитися справедливий суд iменем народу. але мiж двома  началами терзається душа м'ятежного сина: андрюша i мати, тагабат - людина, з  холодним розумом i з каменем замiсть серця. герой не бачить виходу. саме у такi  хвилини вiн, комунар, викликає спiвчуття.  через роздвоєнiсть душi син мусив застрелити матiр. "тодi я у млостi, охоплений  жаром якоïсь неможливоï радостi, закинув руку на шию своєï матерi й  притиснув ïï голову до своïх грудей. потiм пiдвiв маузера й нажав  спуск на скроню". i це в iм'я революцiï, в iм'я дороги до загiр-них озер  невiдомоï прекрасноï   письменник намагався пiдвести нас до висновку, що такий вчинок мiг здiйснити  тiльки справжнiй революцiонер, який в критичну хвилину "голови не згубив". але ми  все бiльше починаємо розумiти, що фанатична вiдданiсть iдеï несе тiльки зло,  вбиває почуття справедливостi, почуття розумiння добра i правди, руйнує людську  особистiсть, людське "я".  "там, у далекiй безвiстi невiдомо горiли тихi озера загiрноï комуни". цими  сумними словами закiнчується трагiчна новела - драма роздвоєностi людськоï  особистостi, примушує нас замислитися над величчю матерi, котру вбиває син. а  украïна, що породила революцiонера, морально знiвiченого абстрактною iдеєю,  прощає йому цей смертний грiх.  новела м. хвильового "я (романтика)" стала своєрiдним викриттям жорстокостi та  несправедливостi новоï системи. намагання вбити в собi людину, вбити добро в  iм'я фанатизму, призводить до переродження в дегенерата.  разом iз своïми героями письменник шукав виходу iз лабiринтiв iсторiï,  помилявся i пророкував, свято вiрив i люто ненавидiв, i, нарештi, не витримав  дуалiзму сучасноï йому доби. пролунав але нiколи вiчнiсть не  жбурне у бiк письменника докiр. i цьому свiдчення - нагробок йому серед могил  видатних людей харкiвщини.
4,6(96 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ