ответ:
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
подробнее - на -
ответ:
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
подробнее - на -
Серед найкращих п'єс, що поєднують матеріал, узятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п'єса І. Карпенка-Карого "Хазяїн" посідає не останнє місце.
Персонажі п'єси—сім'я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, що на наших очах обертається "хазяйське колесо", об'єднуючи всіх навколо з однією метою — накопичення. Рушійною силою є сам хазяїн, який вибився у мільйонери, віддавши для цього все — душу, тіло, зв'язки з рідними, родинні та товариські почуття. Це один із своєрідних характерів, які з'являються в українському селі тоді, коли традиції порушено, народні ідеали втрачено, а чесноти, якими пишалися предки, поступилися місцем грошам.
Заради грошей дозволено все. Закони людські та юридичні відступають назад, бо людина бере у супутники один закон: "Аби бариш, то все можна!" Почавши з добування грошей, бо все нібито свідчить про те, що саме в них щастя, герой непомітно підкоряє життя своє та своєї родини саме процесу примноження капіталу. Він не може твердо та розумно оцінити свої дії. Раніше були у літературі герої, які не соромилися нічого, аби добути грошей, та за цим було щось інше: гроші були потрібні, щоб одружитися, посісти пристойне місце у суспільстві, досягти менш шляхетних цілей. А Карпенко-Карий бачить, що з'явилися інші герої, для яких гроші — не засіб, а самоціль. І сам Пузир, і родина живуть у злиднях, багатій-мільйонер ходить у кожусі, що вже тхне, як купа гною, його одежина — латка на латці. Він не може й помислити, що гроші можна віддати за те, що не принесе баришу.