Успіх - досить суб'єктивне поняття. Кожна людина по-своєму розуміє його. Для когось успіх - це кар'єра. Для когось - щастя в сім'ї, здоров'я близьких людей. Раніше мені здавалося, що успіх - щось швидкоплинне, сьогодні він є, а завтра немає.
Тепер я вважаю, що в даному випадку ми говоримо про везіння. Воно короткочасне, приходить, з мого досвіду, тільки в ті моменти, коли його зовсім не чекаєш. Ну, або в критичних ситуаціях, коли раптом відбувається щось і все закінчується добре.
Багато хто думає, що везіння - подарунок долі. Воно буквально падає на вас, його неможливо передбачити. Є такі, хто вірить у магічну сутність цього поняття - за до певних дій або заклинань її можна викликати. Ще одна думка з цього приводу - божественне походження везіння (його посилають небеса людям за хороші та праведні вчинки). Скільки людей, стільки думок.
Але що ж тоді успіх? Для нього потрібно працювати наполегливо, ставити перед собою завдання. Везіння може бути у вигляді несподіваної спадщини - далекі родичі залишили вам мільйони. А от, коли ви довго працювали, недосипали, вимоталися та заробили мільйони, це успіх.
Важко визначити межі успіху. Людина все життя працювала на маленькому підприємстві. Середній дохід, стандартна квартира, сім'я. У його розумінні він успішний – йому всього вистачає. Інший заробляє мільйони, але хоче мільярди. Він вважає себе неуспішним. Сподіваюся , що я незабаром визначуся для себе - що вважати успіхом. Життя покаже.
Объяснение:
извините, что так мало
Відповідь:
1. Події, описані в повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» відбувалися... у 30-х роках ХІХ століття цитата: Діялось се в тридцятих роках минулого століття.
2.З якою сільськогосподарською худобою порівнюється неволя народу – тур . цитата: То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром..
3. чого НЕ робили пани з тими холопами, яких було спіймано за втечу... не вішали на центральній площі. цитата Лиха доля чекала втікача: його оддавано в рекрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана (методом виключення - немає вішали на площі)
4.За що Остап засуджує простий народ? Бо народ: байдуже ставиться до власної волі цитата: злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що..
5. Від чого застерігає Соломія Остапа? не йти селом. цитата: — Ну, то не йди, голубе, селом, щоб не побачив хто...
6. Втікаючи, Остап найбільше хвилюється за... дідуся цитата: — Бувай здорова... Гляди ж, не забувай мого дідуся... Перекажи, хай вони не журяться.
7. Що сталося з утікачами під час переправи? на них наскочили козаки і почали стріляти. Через це не всі люди сіли в човен. цитата: — Лови їх! В'яжи! — гукали козаки, впадаючи на тих, що не встигли сісти у човен. Вони зіскакували з коней і кидались на втікачів. Усе змішалося
8.Що сталося з Остапом, коли вони з Соломією вийшли на берег? - Кордонний козак підстрелив Остапа. цитата: — Хто там?..— кинув у пітьму кордонний козак і, не дочекавшись одповіді, бахнув наосліп із рушниці. - Ой! — скрикнув Остап, ухопившись за груди, і захитався.
9. Чому Соломія залишила Остапа у плавнях? Бо він був поранений, а Соломія хотіла швидше знайти вихід. цитата: Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за — та самій метнутись й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше
10. Що трапилося у плавнях із Соломією? Що вона там побачила? Вона заблукала і побачила, що горять плавні. цитата: Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. Плавні горіли…
11. Що сталося із Соломією, коли вона з Іваном Котигорошком визволяли Остапа? потонула. цитата: Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна гли-бінь тягне за ноги. Приходить смерть.
12. Як склалося життя Остапа? Він самотньо жив на бессарабській полонині, охороняв пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові; часто згадував Соломію.. цитата: На високій бессарабській половині…стоїть одиноко високий пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові. Там колись бились турецькі яничари з московським військом. Тьмяно світяться вікна у маленькій хатинці, де сторож варить собі убогу вечерю…. Сивий дід гріє свою бороду біля вогню і слухає розмову вітру…
Пояснення: